Головна Аналітика Антикорупційний закон спрямований не на боротьбу з недобросовісними чиновниками, а безпосередньо на саме населення

Антикорупційний закон спрямований не на боротьбу з недобросовісними чиновниками, а безпосередньо на саме населення
Вівторок, 14 грудня 2010, 16:02

КорупціяНабрання чинності антикорупційного законодавства є перевіркою України на готовність "жити по-європейськи". Зрозуміло, що до цього країна поки не готова. Склалося враження, що з огляду на прийняття Податкового кодексу всі забули про не менш важливий (для деяких осіб) законодавстві, а саме - про антикорупційні закони.

Нещодавно з'явилися чутки про те, що розробка і прийняття даного законодавства буде затягуватися з огляду на те, що чиновники не готові декларувати витрати своїх сімей, побоюючись шантажу з боку силових структур.

Прийняття антикорупційного законодавства в Україні назрівало вже давно, що й не дивно, так як у рейтингу Міжнародної антикорупційної організації Transparency International, яка щорічно проводить дослідження та встановлює індекс корупції, в 2000 році Україна посіла 3 місце з кінця.

Пізніше рейтинг Україна трохи покращився, але корупція глибоко проникла в усі галузі життя і це незаперечний факт. Більше того, все ще чинні положення українського законодавства не відповідають нормам міжнародного права, встановленим для нашої держави до вимог ООН, Ради Європи та інших міжнародних організацій.

Згідно з новелами антикорупційного законодавства, які зачіпають інтереси близьких осіб суб'єктів відповідальності за корупційні правопорушення, не може вважатися конфіденційною інформація про угоди, пов'язані із отриманням такими особами подарунків, а також інформація про працевлаштування або надання їм послуг за цивільно-правовими угодами. Не є конфіденційною і інформація про розміри благодійної та іншої допомоги, що надається держслужбовцями фізичним або юридичним особам або навпаки.

Загалом, разом з прийняттям нових норм, передбачається і внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального та Кримінально-процесуального кодексу України. Деякі норми можна сміливо вважати такими, які фундаментально змінюють чинне Законодавство. Наприклад, можливість покладання кримінальної відповідальності на юридичну особу зараз поки прямо суперечить Кримінальному кодексу, згідно з яким суб'єктом злочину визнається лише фізична особа. Тобто за корупційні дії до відповідальності буде залучатися і юридична особа, в чиїх інтересах було здійснено корупційне діяння.

Більше того, заборона фізичним особам-підприємцям займатися іншою оплачуваною роботою значно знизить рівень доходів певної категорії населення і призводить до думки, що нове законодавство спрямоване не на боротьбу з недобросовісними чиновниками, а безпосередньо на саме населення.

Не зовсім ясним і виправданим залишається положення про повноваження державних органів, відповідальних за боротьбу з корупцією. Значне розширення повноважень прокуратури, а саме виняткова компетенція щодо юридичних осіб, викликає багато питань щодо доцільності врегулювання цього питання таким чином.

Серед інших положень у цій сфері, в першу чергу слід відзначити про встановлення більш широкого переліку корупційних діянь, визначення грошового обмеження щодо отримання подарунків у розмірі до 450 грн. та розширення кола суб'єктів відповідальності.

Зокрема, цікавим видається прирівнювання до останніх осіб, що надають публічні послуги, а саме аудиторів, нотаріусів, експертів, оцінювачів, арбітражних керуючих, третейських суддів, керівників громадських організацій. Вважаю, що таке розширення може призвести до негативних наслідків і поширенню корупції як такої і, що найгірше, до зловживання державними органами своїм службовим становищем по відношенню до нових відповідальних осіб.

Цікаві нововведення стосуються також обов'язкової спеціальної перевірки претендентів на зайняття посад, пов'язаних з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, а також введення поняття антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів.

Беззаперечно можна стверджувати, що всі положення антикорупційного пакету законів і безумовно ті, які стосуються сімей державних службовців, покликані зменшити рівень корупції і наблизити нашу державу до європейських цінностей розбудови правової держави.

Однак, враховуючи винахідливість і старі звички і уявлення держслужбовців про "безкарність" за свої діяння, дуже важко повірити, що ситуація з корупцією в нашій державі зможе радикально змінитися в найближчий період, тільки завдяки прийняттю антикорупційних законів. Крім цього в законі більше теоретичних і декларативних новел, застосування яких важко уявити поки на практиці.

За матеріалами: http://news.ligazakon.ua/news/2010/12/14/34906.htm