Головна Аналітика Введення в експлуатацію по-новому

Введення в експлуатацію по-новому
Вівторок, 24 травня 2011, 08:34

Порядок прийняття в експлуатацію завершених будівництвом об'єктівКабмін спростив порядок прийняття в експлуатацію завершених будівництвом об'єктів, проте надмірна свобода може спричинити негативні наслідки

13 квітня 2011 року у відповідності із Законом "Про регулювання містобудівної діяльності" Кабмін прийняв постанову №461, яка регулює порядок прийняття в експлуатацію завершених будівництвом об'єктів.

1. Категорія складності як фактор, що визначає порядок прийняття об'єкта в експлуатацію

Постановою №461 передбачено два типи процедур прийняття об'єктів в експлуатацію:

1) спрощену - для архітектурно і технічно нескладних об'єктів (так званих об'єктів I-III категорій складності), в т.ч. індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових і дачних будинків, і

2) стандартну - для більш складних об'єктів (IV-V категорій складності).

Категорію складності об'єкту будівництва від I до III встановлює сама проектна організація і замовник будівництва. Що стосується категорій IV-V, їх привласнення повинно бути врегульовано Кабінетом Міністрів України, проте на сьогоднішній день такий порядок урядом не затверджено. У зв'язку з цим, до прийняття такого становища слід керуватися Положенням ДБН В.1.2-14-2009 "Загальні принципи забезпечення надійності і конструктивності безпеки будівель, споруд і будівельних конструкцій і основ" (з цього приводу Мінрегіонбуд нещодавно опублікував лист).

2. Спрощена процедура введення в експлуатацію: плюси і мінуси

Спрощена процедура введення об'єкта в експлуатацію не передбачає будь-якого погодження з органами державної влади або місцево самоврядування. І навіть Інспекція архітектурно-будівельного контролю фактично не видає жодного дозвільного документа - вона лише проводить реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації, оформленого самим замовником будівництва.

Більш того, Інспекція не проводить ніяких перевірок об'єкта на предмет відповідності збудованого об'єкта проектній документації, вимогам будівельних норм і стандартів.

З одного боку, така спрощена процедура дозволить суттєво прискорити завершальний етап будівництва. З макроекономічної точки зору така швидка процедура введення об'єктів в експлуатацію значно підвищує привабливість України як для локальних, так і для іноземних девелоперів.

З іншого боку, спрощена процедура введення в експлуатацію застосовується до тих об'єктів будівництва, які фактично зводяться без реального контролю з боку Інспекції або будь-яких інших уповноважених органів державної влади. Зокрема, для будівництва об'єктів I-III категорій складності на сьогоднішній день скасовані вимоги до обов'язкової комплексної експертизи проектної документації, а також немає необхідності отримувати дозвіл на виконання будівельних робіт.

Більш того, стосовно індивідуальних садибних житлових будинків, садових і дачних будинків до 2-х поверхів з площею до 300 м.кв, проектна документація взагалі може не розроблятися (ч. 2 ст. 27 Закону "Про регулювання містобудівної діяльності"). Зважаючи на все сказане вище випливає висновок: питання щодо відповідності зведених об'єктів I-III категорій складності державним будівельним нормам, у т.ч нормам щодо надійності та безпеки конструкцій, фактично лежить у площині сумлінності замовника, генерального підрядника та генерального проектувальника (за наявності).

До того ж слід зазначити, що ніяким нормативним актом не сьогоднішній день не передбачений контроль за правильністю присвоєння об'єкту будівництва тієї чи іншої категорії складності. У зв'язку з цим, у держави немає реальних механізмів виявлення та / або попередження неправильного (в т.ч. навмисно) віднесення об'єкта будівництва проектною організацією до тієї чи іншої категорії складності. Не важко припустити, що така надмірна свобода в діях забудовників може спричинити можливі зловживання з їх сторони з метою прискорення та здешевлення процесу будівництва.

3. Стандартна процедура введення в експлуатацію: що змінилося

Стандартна процедура введення в експлуатацію практично не зазнала змін: алгоритм дій передбачає складання акта готовності об'єкта, проведення перевірки Інспекцією архітектурно-будівельного контролю з наступною видачею сертифіката відповідності.

Головна новела, передбачена Постановою №461, полягає в тому, що відтепер Акт готовності об'єкта в експлуатацію не вимагає узгодження з виконкомом місцевої ради або місцевою державною адміністрацією чи іншими органами.

Нагадаємо, що раніше, згідно з попереднім порядком введення завершених будівництвом об'єктів в експлуатацію, акт готовності повинен був у письмовій формі узгоджуватися виконкомом місцевої ради або місцевою державною адміністрацією, а також "органами, уповноваженими законом брати участь у прийнятті в експлуатацію завершених будівництвом об'єктів". З огляду на розмитість такого формулювання на практиці, під такими "органами" розумілися і пожежники та органи санітарно-епідеміологічного контролю. Відтепер така практика буде скасована.

ВИСНОВОК

У цілому, не можна не відзначити позитивного зрушення назустріч девелоперам, які, як, напевно, ніхто інший, до недавніх пір відчували тиск бюрократичних погоджувальних і дозвільних процедур. Більш того, жевріє надія, що спрощення процедури будівництва здешевить нерухомість, і, в першу чергу, житлову.

Проте зважаючи на все вищевикладене, необхідно серйозно задуматися над тим, щоб надмірна свобода і гонитва за здешевленням будівництва не спричинила за собою будь-які негативні наслідки. Контроль і перевірка на відповідність державним будівельним нормам з боку Інспекції просто-таки необхідні незалежно від складності споруджуваного об'єкта.

Джерело: http://news.ligazakon.ua/news/2011/5/23/43880.htm