Головна Аналітика Антикорупційний Закон

Антикорупційний Закон
Середа, 29 червня 2011, 10:47

Антикорупційний ЗаконПро переваги та недоліки нових заходів по боротьбі з корупцією 

1 липня 2011 вступає в силу Закон «Про засади запобігання та протидії корупції» (далі - Закон про протидію корупції), покликаний якщо не викоренити, то хоча б якось зменшити корупцію в Україну. Адже за даними міжнародної організації Transparency International, в 2010 Україні з показником 2,4 бала (чим нижче, тим гірше) перебувала на 134 місці з 178 країн світу. Наш показник дорівнює таким країнам як Зімбабве, Того, Сьєрра-Леоне, Бангладеш і Гондурас. З пострадянських країн нижче тільки Росія. Але чи впорається прийнятий Закон з метою підвищення не тільки з підвищенням рейтингів, але, що головне, з реальним зменшенням рівня корупції в країні?

Для початку добре вже те, що Закон про протидію корупції нарешті в Україну знову буде. Адже до цього майже півроку (з 5 січня) України жила без законів, що встановлювали заходи протидії корупції. Пов'язано це було з тим, що після вступу 1 січня 2011 року в силу Закону «Про засади запобігання та протидії корупції» та пов'язаних з ним законів (далі - антикорупційного пакету), втратив чинність діяв до цього Закону «Про боротьбу з корупцією» 1995 року . Сам же антикорупційний пакет втратив силу вже 5 січня 2011 року.  

Але, звичайно, самого факту наявності Закону про протидію корупції ще не достатньо для його успішної реалізації. Для цього, як мінімум, потрібно ще, щоб його норми були чітко виписані і за їх порушення передбачалася конкретна відповідальність. При цьому необхідно дотримуватися балансу з тим, щоб боротьба з корупцією не порушувала прав громадян і щоб ніхто з невинних не був покараний. І ось з цим, на жаль, виникають певні проблеми.

Звичайно, в плані балансу Закон про протидію корупції посідає середнє місце між порівняно ліберальними нормами Закону «Про боротьбу з корупцією» і вкрай жорсткими нормами антикорупційного пакету. Закон «Про боротьбу з корупцією» поширювався виключно на держслужбовців, депутатів, міністрів, посадових осіб місцевого самоврядування та військових і передбачав незначний перелік обмежувальним заходів (спеціальні обмеження і подача декларації про доходи). Антикорупційний пакет же стосувався навіть службових та посадових осіб юридичних осіб приватного права, а також фізосіб-підприємців і не тільки зобов'язував чиновників подавати декларацію про доходи та витрати, забороняв приймати дорогі подарунки, працювати з близькими родичами та ін., а й забороняв сумісництво для директорів та інших службових осіб юрособи.

Закон про протидію корупції поширюється на досить широке коло осіб, починаючи від вищих чиновників і закінчуючи все тими ж посадовими особами юридичних осіб приватного права. Але тепер він не встановлює для останніх настільки драконівських заходів. Посадові особи приватних підприємств, як і раніше, можуть поєднувати свою роботу з іншими видами діяльності. Але їм заборонено використовувати своє службове становище з метою одержання неправомірної вигоди, а також перевищувати свої повноваження. Форми зловживання службовим повноваженням з боку таких осіб передбачені ст. 6 Закону про протидію корупції, відповідальність же - ст. 364-1 і 365-1 КК.

Правда, тут же з'являються і перші проблеми, пов'язані з нечіткістю формулювання норм Закону про протидію корупції. Зокрема, неясно, в чому саме може полягати «неправомірне сприяння», «неправомірна віддача переваги», визначені як форми зловживання службовими повноваженнями. Ймовірно, оцінку цим поняттям ще належить дати вищим судовим інстанціям і від того, як вони будуть їх тлумачити багато в чому буде залежати характер застосування Закону про протидію корупції.

Також проблемним є питання залучення посадових осіб юридичних осіб до відповідальності за заявою власників цих юридичних осіб, яке було передбачено новою ст. 27-2 КПК.

Не краще йдуть справи і з поширенням Закону про протидію корупції на осіб, що надають публічні послуги. У першу чергу, в силу того, що саме визначення «публічних послуг» в законодавстві відсутня. Спроби ж дати його визначення поки виглядають досить примітивними. Це породжує проблему віднесення під дію антикорупційних заходів тих осіб, які не перераховані в п. «б» ч. 2 ст. 4 Закону про протидії корупції, але які можуть виявитися «іншими особами у встановлених законом випадках».

На осіб, що надають публічні послуги, крім заборони на зловживання службовим становищем, поширюються також вимоги обмеження з отримання подарунків і вимога про уникнення конфлікту інтересів. Але знову ж таки, із Закону до кінця не ясно, в чому саме може полягати конфлікт інтересів і які можуть бути наслідки, якщо особа приступила до виконання своїх обов'язків, попередивши начальника про наявність конфлікту інтересів. Адже відповідальність передбачена тільки за незастереження про конфлікт інтересів. Крім того, кого саме має попереджати про конфлікт інтересів, наприклад, приватний нотаріус. Хто є його «начальником»?

Одна з головних проблем Закону про протидію корупції - невизначеність багатьох його ключових понять.

Що ж до тих, на кого Закон про протидію корупції повинен поширюватися в першу чергу (тобто чиновників усіх мастей, депутатів, суддів, «силовиків», працівників бюджетної сфери), то вони, звичайно, несуть набагато більший обсяг обов'язків і повинні дотримуватися багато обмежень, пов'язаних з цією діяльністю. Крім перерахованих вище це і спеціальна перевірка при прийомі на роботу, і обмеження по роботі з близькими родичами, і обмеження по роботі за сумісництвом та суміщенням, і обмеження після звільнення з держслужби, і обов'язок подавати декларацію про доходи та витрати.

Однак обійти ці обмеження не складе труднощів. До того ж, головні з них наберуть чинності тільки з 1 січня 2012 року.

Слово адвокату, партнеру правової групи «Павленко і Побережнюк» Олександру Павленко:

«Будь-який новий нормативний акт досить важко оцінювати, поки він не починає діяти. У свою чергу новий «антикорупційний» закон вже зараз має кілька норм, які наштовхують на роздуми. По-перше, немає обгрунтування, чому дія найважливіших положень відстрочено в часі? Ст. 12 Закону про протидію корупції, що регулює фінансовий контроль і подачу декларації про доходи Президента, членів уряду, депутатів Верховної Ради, голів судів і багатьох інших персон, почне свою дію тільки з 1 січня 2012 року. А, враховуючи строки подання таких декларацій та особливості деяких інших норм, фактична подача декларацій відбудеться не раніше, ніж через 1,5 року після прийняття Закону про протидію корупції.

Є відчуття, що влада дає шанс самій собі встигнути узаконити свої надбання і зробити необхідний переклад прав власності. Також, не зрозуміла сама логіка - чому під «відстрочку» потрапило так багато категорій держчиновників. На мій погляд, такі норми ще раз дискредитують правлячу коаліцію.

Щодо інших законодавчих сюрпризів - досить м'які санкції для вже такого горезвісного суміщення посад та отримання подарунків. Чому за такі порушення передбачені лише штрафи - відповіді немає. Враховуючи фінансові можливості наших держчиновників, такі штрафи можуть легко оплачуватися до наступного порушення. У разі ж зняття з посади або заборони на будь-який час займати таку посаду, порушення вважалося б дійсно заходу.

Крім того, сама ст. 8 Закону про протидію корупції щодо подарунків держчиновникам не містить жорстких положень, які не можна було б обійти. Будь-який юрист за результатом її прочитання може запропонувати 3 - 4 варіанти безпроблемного отримання подарунка. Думаю, закони подібного роду приймаються багато в чому тільки для того, щоб відзвітувати перед міжнародним співтовариством ».

ВИСНОВОК:

Закон про протидію корупції вийшов далеко не ідеальним. Невизначеність багатьох понять, відносно широкі можливості з обходу ключових його положень, зайва м'якість деяких санкцій, відстрочення дати введення ключових положень - це далеко не повний список його недоліків. Але сам факт наявності Закону про протидію корупції, який значно суворіше діяв до цього Закону «Про боротьбу з корупцією», дає підстави для стриманого оптимізму. Звичайно, по відношенню до чиновників високого рангу його норми навряд чи будуть застосовуватися, а от зі зловживаннями на місцях він хоч трохи допоможе боротися.

Джерело: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/EA001951.html