Головна Аналітика Пенсійна реформа: чого очікувати від другого етапу

Пенсійна реформа: чого очікувати від другого етапу
Вівторок, 02 серпня 2011, 17:07

Пенсійна реформаЗа задумом законодавця, пенсійна реформа в Україні повинна привести до створення такої системи забезпечення літніх людей, яка буде включати солідарний і накопичувальний рівні. З солідарним рівнем українці знайомі не з чуток: платиш податок, а коли приходить час, отримуєш пенсію. Все просто. При цьому нікого чомусь не бентежить, що чесно зароблені гроші в нього забирають і складають у "загальний котел", звідки потім йому щось виділяють. А ось накопичувальний рівень, що передбачає самостійне розпорядження своїми грошима, чомусь викликає у громадян недовіру. Що ж турбує українців у пенсійній реформі і чи дійсно у них є привід для тривог, з'ясовувала "Судово-юридична газета".

"За" і "проти"

Про перші наслідки пенсійної реформи 2011 багато хто вже чув. Нагадаємо, що відтепер база для розрахунку пенсій буде братися не за останній, а в середньому за три останні роки. Так, в 2010 р. середня зарплата для розрахунку пенсії становила приблизно 2000 грн, в 2009 р. - 1650 грн, в 2008 р. - 1574 грн. Відповідно, середнє арифметичне - 1741 грн - знижує середню базу для нарахування пенсії на 259 грн. Тобто якщо люди виходять на пенсію згідно із законом про загальнообов'язкове пенсійне страхування (згідно з яким їх пенсійні виплати становлять 50% від зарплати), їх пенсія скорочується без малого на 130 грн (50% від 259 грн). Додайте до цього ту важливу обставину, що "легким рухом руки" понаднормовий стаж перетворюється на нормативний, і 10 "накинутих" років скорочують кожну пенсію ще більше. Як же уряд планує компенсувати такі не дуже позитивні наслідки пенсійної реформи для українців?

Відзначимо, що всі перераховані вище новації, природно, неприємні, але не смертельні. Але на цьому негативні аспекти реформи начебто закінчуються, і батіг поступається місцем прянику. Зокрема, віце-прем'єр-міністр, міністр соціальної політики Сергій Тігіпко обіцяє з 2012 р. збільшити пенсії на 100 грн, а також радить українцям придивитися до накопичувальної системи пенсійного забезпечення, тобто взяти ситуацію у свої руки: як то кажуть, порятунок потопаючих - справа рук самих потопаючих.

До і після 35

Передбачається, що з того року, коли бюджет Пенсійного фонду України стане бездефіцитним, 2% від пенсійних внесків громадян молодше 35 років будуть направлятися до державного Накопичувального пенсійного фонду. Надалі ці відрахування збільшаться до 7%. Через два роки застрахований співробітник перерахує ці гроші в Недержавний пенсійний фонд. І ось тут-то виникає закономірне питання: що далі?

Відповідь спробував дати Арсеній Яценюк, який вніс на розгляд парламенту законопроект № 7455-2 "Про реформування пенсійної системи, забезпечення її фінансової стабільності і введення обов'язкової накопичувальної системи пенсійного страхування", в якому чорним по білому написано: страхові внески до Накопичувального фонду сплачуються застрахованими особами, яким на дату перерахування таких внесків виповнилося понад 35 років. Громадянам молодшим пропонується потурбуватися відповідними відрахуваннями на добровільній договірній основі. Особи ж, які досягли пенсійного віку, окрім випадків відстрочки часу призначення пенсії за віком відповідно до реформи, не можуть бути платниками страхових внесків до Накопичувального фонду.

Накопичувальний фонд

Що стосується безпосередньо перерахування страхових внесків до Накопичувального фонду, то його пропонують запровадити тільки у разі одночасного підвищення заробітної плати застрахованій особі та лише після виконання низки умов - зокрема, при забезпеченні виплати пенсій у солідарній системі в розмірі, що забезпечує рівень життя не нижче прожиткового мінімуму , встановленого законом. Крім того, держава повинна створити умови для функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і гарантувати дотримання законодавства, щоб захистити майнові і інші права і законні інтереси громадян щодо їх пенсійних виплат та пенсійних активів, які обліковуються на накопичувальних пенсійних рахунках. У т. ч. мають бути створені умови для функціонування страхових організацій і передбачені гарантії дотримання ними законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб, які отримують довічні пенсії відповідно до закону (ст. 113 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яку ніхто не відміняв).

До речі, згідно тій же статті, у разі виникнення чергової нестачі коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі (у зв'язку із забезпеченням виплати пенсій в установленому законодавством розмірі і спрямуванням частини страхових внесків до Накопичувального фонду), брак цей повиннен бути покритий за рахунок коштів держбюджету. Та й фінансування страхових коштів у солідарній системі, втрачених у зв'язку з перерахуванням частини страхових внесків до Накопичувального фонду, належить провести державі - покрити, так би мовити, недостачу. Іншими словами, пенсіонерів у нас багато, а застрахованих трудящих мало, і якщо подивитися на проблему глобально, виходить, що все впирається в старіння нації і небажання роботодавця виймати реальну зарплату співробітника з конверта. Втім, обидві ці проблеми прем'єр-міністр Микола Азаров тримає на контролі, про що свідчить ряд урядових законодавчих ініціатив, однак впливати на слідство, впливаючи на причину, у ситуації України дещо запізно, та й МВФ - не та організація, терпіння якої варто випробовувати.

Неминуче зло

Бюджет Пенсійного фонду збалансують відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Однак перш за все необхідно створити інституційні компоненти, щоб накопичувальна система пенсійного страхування функціонувала - яка ж система без інститутів?

Українцям дадуть банки (або не банки, а кредитні спілки - назвіть, як хочете, аби працювали), куди не страшно буде віднести свої гроші, тому що держава поручиться за них. Як саме - це вже наступне питання до законодавця: не все відразу. Також пропонується завершити процес впровадження системи персоніфікованого обліку та автоматизувати звіти про стан накопичувальних пенсійних рахунків застрахованих осіб з урахуванням стану пенсійних активів, провести тендери і укласти договори з їх переможцями - компаніями з управління активами, зберігачем та аудитором Накопичувального фонду. Крім того, необхідно створити програмно-технічний комплекс, сумісний з системою електронних переказів банків (для систематизації збору страхових внесків до Накопичувального фонду), прийняти ряд законодавчих актів, необхідних для функціонування накопичувальної системи пенсійного страхування, і призначити всіх членів Ради Накопичувального фонду. Тільки коли всі ці плани втіляться в життя, можна буде перейти до придбання досвіду роботи системи недержавного пенсійного забезпечення. З урахуванням того, що перший млинець у нас завжди комом, розраховувати на бліц-ефект не доводиться. Так що якщо і іменувати пенсійну реформу злом, то хіба що неминучим.

Багато галасу з нічого?

І все-таки говорити про повноцінне законодавче врегулювання пенсійної реформи поки, мабуть, передчасно. Той же законопроект № 7455-2 "Про реформування пенсійної системи, забезпечення її фінансової стабільності і введення обов'язкової накопичувальної системи пенсійного страхування", приміром, відправлений на доопрацювання, та й за перший етап реформи голосували, якщо згадати, мало не рік. Не варто скидати з рахунків і войовничий настрій опозиції. Нагадаємо, що БЮТівці та комуністи категорично забракували саму реформу.

Крім того, щоб серйозно говорити про накопичувальну систему, потрібно позбавитися від дефіциту Пенсійного фонду, а це справа важко передбачувана за термінами. Таким чином, поки що слід подивитися, як працюватиме багатостраждальний ЗУ "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який, імовірно, набуде чинності з вересня 2011 р., після підписання Президентом України. Потім необхідно добитися ліквідації дефіциту ПФУ, і тільки потім можна буде створювати Накопичувальний пенсійний фонд. Так що деякий час у народних депутатів для вироблення необхідних законопроектів поки є.

А тим часом

Набуття чинності пенсійної реформи поки залишається під питанням

Примітно, що станом на 26 липня 2011 Закон "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", прийнятий парламентом 8 липня 2011, все ще не надійшов на підпис Президенту України Віктору Януковичу. Про це повідомили в Головному управлінні забезпечення доступу до публічної інформації Адміністрації Президента. У той же час у Комітеті Верховної Ради у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів повідомили, що Закон цей був оформлений, підписаний керівництвом Комітету та передано до юридичного управління протягом трьох днів після його прийняття. У юридичному управлінні парламенту, в свою чергу, відзначили, що документ не може бути підписаний головою Верховної Ради через наявність проекту постанови "Про скасування рішення Верховної Ради від 8 липня про прийняття Закону" Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи "у зв'язку з порушенням процедури його прийняття ". Відповідний документ був зареєстрований народним депутатом з фракції "Блок Юлії Тимошенко-Батьківщина" Ольгою Боднар та членом фракції Блоку "Наша Україна-Народна самооборона" Юрієм Кармазіним. Регламентний комітет парламенту повинен розглянути цей проект постанови і зробити висновки, які будуть винесені на розгляд Верховної Ради. А вона їх зможе розглянути лише восени, коли повернеться з канікул.

Джерело: http://smi.liga.net/articles/2011-08-01/1710506-chego_ozhidat_ot_vtorogo_etapa_pensionnoy_reformy.htm