Головна Аналітика Підводні камені використання банківських платіжних карток

Підводні камені використання банківських платіжних карток
Середа, 17 серпня 2011, 19:41

банківські пластикові картки

Погодьтеся, банківські пластикові картки вже давно увійшли в наше життя, зайнявши гідне, міцне місце. Адже набагато безпечніше зберігати гроші в банку, носячи в гаманці лише "ключ" від рахунку, ніж ризикувати готівкою, втрачаючи або даруючи їх кишеньковому- злодієві. Щоправда, і тут є своя ложка дьогтю - наприклад, шахрайські дії по списанню коштів з рахунку власника картки або, скажімо, неможливість використовувати пластикову картку чоловіка (дружини) при оплаті покупки в магазині і багато ін. Але про все по порядку. 

Боржникам, які потрапили в поле зору ДВС, картки не видно?

З відкриттям рахунку проблем, як правило, не виникає - надай паспорт, уклади договір і отримай платіжний засіб. Але деяким категоріям громадян слід пам'ятати, що у них є шанс після поповнення рахунку втратити частину грошей, повернувши один зі своїх боргів проти своєї волі. Йдеться про осіб, щодо яких порушено виконавче провадження. Так, згідно п. 6.4 ЗУ "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (в редакції від 07.08.2011, далі - Закон), у разі відкриття рахунку клієнтом, щодо якого існує публічне обтяження рухомого майна, покладене державним виконавцем, банк призупиняє видаткові операції з такого рахунку на суму обтяження і повідомляє державного виконавця про відкриття рахунку. Причому це повідомлення має бути вручено виконавцю самим власником рахунку, якого законом зобов'язали надати в банк документи, що підтверджують отримання виконавцем названого повідомлення. Ось так-то.

Іншими словами, якщо є борги перед ДВС, відкрити рахунок вдасться лише після повідомлення державного виконавця з отриманням від нього відповідного документа. А держвиконавець на свій розсуд вирішить питання про необхідність накладення арешту на кошти боржника, що зберігаються на відкритому рахунку, і в семиденний термін з моменту отримання повідомлення проінформує банк про прийняте рішення. До речі, видаткові операції по рахунку учасника виконавчого провадження поновлюються в тому випадку, якщо державний виконавець "проспав" цю процедуру: "Відновлення розрахункових операцій на рахунках такого клієнта здійснюється у разі, якщо державний виконавець не повідомив про прийняте рішення у встановлений термін, обчислення якого починається з дати, зазначеної в позначці про отримання державним виконавцем повідомлення "(п. 6.6 Закону).

Дебет і кредит

Якось вже так склалося, що в народі всі платіжні картки стали іменуватися кредитками - напевно, позначається вплив зарубіжного кінематографу, де герої фільмів всі розрахунки проводять саме ними. Насправді в Україні діють три види карток - кредитні, дебетово-кредитні та дебетові (згідно з Постановою Правління НБУ від 30.04.2010 № 223 "Про здійснення операцій з використанням спеціальних платіжних засобів", далі - Постанова № 223).

Так от, кредитні картки передбачають здійснення користувачем платіжних операцій за рахунок коштів, наданих йому банком у кредит або в рамках кредитної лінії. Це всього лише вид платіжного засобу, за допомогою якого власник має право здійснювати платежі за товари, роботи, послуги, переводити гроші за рахунок не тільки власних, але і виділених кредитних коштів (кредиту, виділеного банком). Тобто, кредитна картка дозволяє витратити на покупки не стільки особисті фінанси, скільки позичені (в рамках наданого ліміту) під процент у банку. При цьому власника кредитної картки підстерігає ще одна небезпека. Якщо, наприклад, термін сплати по кредиту, згідно з кредитним договором, вже настав, або у власника кредитки існує заборгованість за кредитними зобов'язаннями перед банком, а на кредитну картку (не мав іншої, дебетової) переведена енна сума грошей в рахунок виконання будь-якого зобов'язання (виплати аліментів, "фінансової допомоги" друга і т. п.), власник цієї перерахованої суми або її частини не побачить, так як вона буде списана банком в рахунок погашення кредиту або кредитної заборгованості, причому без всяких пояснень!

Дебетово-кредитні картки. При застосуванні такої схеми платежів користувач здійснює платіжні операції з використанням спеціального платіжного засобу в рамкам залишку коштів, які обліковуються на його рахунку, а в разі їх недостатності або відсутності - за рахунок наданого банком кредиту (п. 3.2. Постанови НБУ).

Дебетові картки. Основну ж частину платіжних засобів становлять так звані дебетові картки, що дозволяють розпоряджатися своїм поточним рахунком в банку, зокрема, списувати кошти з поточного рахунку в межах наявної суми або поповнювати його. Причому, як і інші, дебетові картки повинні дозволяти ідентифікувати їх власника. Ось тут і починаються різні неприємності, пов'язані з передачею картки в руки родичів і їм подібних.

Не чіпай картку чоловіка (дружини)!

Нерідкі ситуації, коли обслуговуючи клієнта магазин відмовляє в проведенні операції зі списання грошових коштів з поточного рахунку з простої причини - картка належить не покупцеві, а іншому громадянинові. Зрозуміло, що подібні заперечення викликають справедливе обурення пред'явника платіжного засобу: мовляв, я законний чоловік, ось наші паспорти, ось наші штампи про реєстрацію шлюбу. Але і продавець, і адміністрація магазину будуть залишатися глухими до всіх доводів та доказів. Звичайно, можна, відклавши покупки, скористатися ближніх банкоматом, перевести в готівку потрібну суму - благо, поки банкомати не ідентифікують особу. А якщо банкомату немає? А якщо виникла екстрена ситуація - скажімо, потрібно придбати ліки, коли власник картки знаходиться в лікарні? Та хіба мало, список НП у кожного свій. Як вчинити в такій ситуації?

Тепер уважно вивчіть вашу банківську картку, і ви побачите, що дрібним шрифтом там обов'язково зазначено: "Картка є власністю банку". Причому інші спеціальні платіжні засоби можуть передаватися у власність клієнта (п. 14.4 Закону), а от дебетові картки залишаються у власності банку та надаються клієнту, як правило, тільки в користування (п. 15.2 Закону). Де-юре це означає можливість вилучення корисних властивостей речі, отримання доходів і т. д., стосовно дебетової картки - використання її для оплати і поповнення рахунку власником, і тільки. До речі, така умова обов'язково міститься в договорі про надання та обслуговування платіжної картки. При цьому метою включення названої умови є не створення додаткових труднощів клієнту банку, а захист від різних шахрайських дій.

Деякі фахівці стверджують, що можна отримати засвідчену нотаріально довіреність від імені власника картки на ім'я довіреної особи, якій буде дозволено розпоряджатися грошовими коштами з поточного рахунку власника картки. Однак такі твердження суперечать самій суті - розпорядитися можна рахунком, але не самою карткою як такою, тому що картка є власністю банку, котрий її випустив (банку-емітента), а, як відомо, розпоряджатися чужим майном без доручення власника (банку) такого майна не можна . Тому, щоб уникнути всіляких ексцесів, пов'язаних з передачею банківської картки рідним і близьким, потрібно потурбуватися заздалегідь. Так, розрахункові операції за поточними рахунками фізичних осіб можуть здійснюватися за розпорядженням власника рахунку або за його дорученням на підставі довіреності (копії довіреності), засвідченої нотаріально. Якщо довіреність складається в банку і засвідчена уповноваженим працівником банку, додаткового посвідчення у нотаріуса вона не вимагає (п. 7.1 Інструкції). Однак слід звернути увагу на те, що така довіреність не дає права розпоряджатися карткою власника. Тому, укладаючи договір з банком-емітентом, власник рахунку може вказати довірена особа, якій буде видана своя власна картка, що дозволяє розпоряджатися одним рахунком з власником. Тим більше, що Постановою № 223 визначено, що додаткова картка видається фізичній особі-резиденту за умови надання власником рахунку-резидентом цій фізичній особі права на її отримання (п. 2.8). Так що проблема розпорядження, скажімо, подружжям, одним поточним рахунком вирішується шляхом отримання двох дебетових карток.

Якщо з вашої картки списали гроші

Втрата картки. Згідно з п. 6.3 Постанови № 223, користувач зобов'язаний контролювати рух коштів по своєму рахунку і повідомляти емітента про операції, які їм не виконувалися. Якщо раптом виявиться втрата картки, власникові слід негайно повідомити про це емітента в формі, встановленій договором. В іншому випадку банк умиває руки: "Емітент не несе відповідальність за платіжні операції, ініційовані за допомогою спеціального платіжного засобу, до отримання такого повідомлення, якщо інше не встановлено у договорі". А інше, як правило, в договорі і не встановлюється. При цьому емітент після отримання заяви про втрату картки зобов'язаний ідентифікувати держателя та зафіксувати обставини, дату і час (аж до хвилин) його звернення і негайно призупинити здійснення операцій по картці.

Недозволена або некоректна операція. Відповідно до п. 6.7 Постанови № 223, у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач негайно повідомив про операцію, яка ним не виконувалася або виконана не коректно (двічі списана одна і та ж сума, наприклад), емітент негайно відшкодовує платнику суму такої операції і при необхідності відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, в якому він перебував перед виконанням такої операції. До речі, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо картка була використана без фізичного пред'явлення користувачем або електронної ідентифікації самої картки та її власника, крім випадків, якщо доведено, що користувач своїми діями або бездіяльністю сприяв втраті, незаконного використання ПІН-коду або іншій інформації, що дає можливість ініціювати платіжну операцію.

Джерело: http://sug.kiev.ua/