Головна Аналітика Арешт майна за комунальні борги: чи можна уникнути?

Арешт майна за комунальні борги: чи можна уникнути?
Четвер, 01 вересня 2011, 21:09

Арешт майна за комунальні боргиУ звичку багатьох українців увійшло правило не платити за комунальні послуги. Причому далеко не в усіх сім'ях це викликано важким матеріальним становищем. Як свідчить статистика, ті, чий щомісячний дохід трохи перевищує суми комунальних платежів, в основному платять вчасно - не вважають за потрібне вчасно оплачувати рахунки якраз громадяни, що мають, наприклад, декілька автомобілів не найдешевших марок. І якщо раніше це сходило їм з рук, то сьогодні судова практика свідчить про протилежне: платити все-таки потрібно, інакше дорогий серцю автомобіль, а то й квартира можуть піти з молотка. І зовсім не важливо, що вартість житла в кілька разів перевищує суму боргу, а на заповітних метрах прописані неповнолітні діти. 

Наказне провадження

На даний момент в Україні справи про стягнення заборгованості по комунальних платежах розглядаються в рамках наказного провадження. Це порівняно нова для нашої країни спрощена форма позовного провадження, яка введена з метою так званої процесуальної економії і регулюється ст. 95-106 Цивільного процесуального кодексу України.

Суть наказного провадження полягає в тому, що справа розглядається без виклику сторін за умови, що вимоги сторони є очевидними. Наприклад, це може бути вимога про присудження аліментів на дитину.

За підсумком розгляду заяви видається особлива форма судового рішення - судовий наказ, який є виконавчим документом і сигнальним вогником для виконавчої служби. На його підставі ВДВС буде "вибивати" заборгованість з боржника, але вже в рамках виконавчого провадження. Слід зазначити, що згідно з інформацією, що міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, з початку року судами вже видано близько 20 тис. судових наказів на вимогу про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг.

Добровільно або примусово

Проте відразу впадати в паніку не варто. ВДВС не прийде до боржника на наступний день і не стане описувати майно, хоча ЗУ "Про виконавче провадження" передбачає можливість за заявою стягувача одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження накласти арешт на майно і кошти боржника. У випадку з оплатою комунальних послуг боржникові надається можливість добровільно погасити заборгованість. Державний виконавець протягом 3 робочих днів з дня надходження до нього судового наказу виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, у якому вказує боржникові на необхідність самостійно виконати рішення у термін до 7 днів. В іншому випадку буде розпочато примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, а це як мінімум 10% від стягуваної суми.

Тому, якщо є можливість, краще відразу перерахувати гроші на зазначений у виконавчих документах рахунок. Але якщо сума заборгованості перейшла рубіж в кілька десятків тисяч гривень, це може бути непросто - такі гроші і в борг взяти складніше, і віддавати не хочеться. І в такому випадку ВДВС переходить до заходів примусового виконання - зокрема, може накласти арешт на майно боржника. Ініціатива про накладення такого арешту може виходити або від заявника, або від самої виконавчої служби, що передбачено ЗУ "Про виконавче провадження".

Звернення стягнення на грошові кошти та інше майно боржника, у тому числі, якщо вони знаходяться в інших осіб, є мірою примусового виконання судового рішення та відноситься до компетенції ВДВС.

Необхідно розуміти, що в судовому наказі не може міститися формулювання "звернути стягнення на квартиру (будинок) боржника". У ньому вказується тільки сума, яка підлягає стягненню. З чого буде стягнута ця сума - з розрахункового рахунку або від примусової реалізації рухомого або нерухомого майна - суд не вирішує.

До речі, боржник має право протягом 10 днів з дня отримання копії судового наказу та доданих до неї документів його оскаржити, точніше - подати заяву про його скасування.

За борг менше 10 тис. грн квартиру не чіпатимуть

Але вже є відповідь на питання, яке турбує всіх боржників: "Чи можуть забрати машину або квартиру за борги?" Можуть і забирають! І судове рішення, як уже згадувалося, не має до цього ніякого відношення. Арештовувати чи ні, а також продавати чи ні майно боржника, вирішує виконавча служба. Інше питання, що може перешкодити ВДВС зробити це?

Деякі сподіваються на неповнолітніх дітей, які прописані у квартирі - мовляв, не посміють виставити їх на вулицю. Інші сподіваються на те, що від примусової реалізації врятує принцип сумірності суми боргу та вартості майна. Наприклад, за повідомленнями преси, однією з виконавчої служб Львова було описано та реалізовано дві квартири. В одному випадку власник заборгував комунальним службам 19 тис. грн, в іншому - 46 тис. грн. При цьому в останньому випадку в квартирі були прописані і проживали двоє неповнолітніх дітей, але виконавців це не зупинило.

Досить поширеним на сьогодні є думка, що житло не може бути примусово реалізовано, якщо там прописана неповнолітня дитина. Проте юристи стверджують, що це міф.

В Україні немає прямої норми, яка б забороняла відчуження квартири або будинку, якщо там прописаний громадянин, який не досяг 18 років. Норми Сімейного кодексу та ЗУ "Про охорону дитинства" забороняють тільки батькам або особам, що їх замінюють, без дозволу органу опіки та піклування укладати від імені дитини договори, що вимагають нотаріального посвідчення. А в даному випадку продавати квартиру буде уповноважена на те організація, отже, договір купівлі-продажу буде підписуватися продавцем і покупцем, який виграв торги. Боржник як сторона за договором не буде фігурувати, а значить, його підпис, завірений у нотаріуса, не знадобиться. З цього випливає, що ВДВС може реалізувати нерухоме майно, навіть якщо там прописана дитина.

Як варіант, врятувати боржника від продажу його квартири може ч. 7 ст. 52 ЗУ "Про виконавче провадження", якою встановлено, що якщо сума, що підлягає стягненню, не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати (9600 грн), звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій воно розташоване, не здійснюється. У такому випадку співробітник ВДВС зобов'язаний вжити всіх заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника. Тобто звернення стягнення на будинок, квартиру та інше нерухоме майно фізичної особи здійснюється за відсутності у нього достатніх для покриття заборгованості коштів або рухомого майна. Стягнення на житловий будинок або квартиру, в якій боржник фактично проживає, проводиться в останню чергу.

Джерело: http://sug.kiev.ua/