Головна Аналітика Чи потрібно платити за вивіску як за рекламу?

Чи потрібно платити за вивіску як за рекламу?
Субота, 01 жовтня 2011, 22:56

Зовнішня реклама, вивіскаПравові особливості регулювання рекламної діяльності 

Як відрізнити інформаційну вивіску від зовнішньої реклами - питання, яке часто ставлять підприємці. Добре, якщо місце розташування вашого офісу не потребує пояснень, але такий привілей, як правило, влітає в копійку. Набагато частіше починати доводиться з цокольних поверхів, напівпідвалів пасажів, шукати в яких вашу контору нікому і в голову не прийде. У таких випадках може виручити вивіска-покажчик. І все б нічого, але через якийсь час приходять представники влади - і зовсім не на виручку, а за оплатою штрафу, і змушують доводити, що це все-таки вивіска, а не зовнішня реклама.

Нормативна база

Чому у підприємця виникають подібні складнощі? Тому що розібратися, що є вивіскою, а що - зовнішньою рекламою, дійсно нелегко. З одного боку, згідно зі ст. 1 ЗУ "Про рекламу", вивіска за місцем знаходження суб'єкта господарювання підпадає під визначення зовнішньої реклами, як і всяка реклама, яка розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг. З іншого боку, п. 7 ст. 8 того ж Закону говорить, що розміщення інформації про виробника товару або самого товару в місцях його реалізації, в т. ч. на елементах обладнання при оформленні місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та його упаковці, не вважається рекламою. Навпаки, згідно з ч. 3 ст. 17 ЗУ "Про захист прав споживачів", продавець зобов'язаний надати споживачеві достовірну і доступну інформацію про найменування, належність та режим роботи свого підприємства.

У той же час з листів-роз'яснень Держкомпідприємництва (від 31.05.2005 № 4186, від 09.10.2006 № 7313, від 13.11.2006 № 8137, від 28.12.2006 № 9522, від 07.06.2007 № 4089, від 05.09.2007 № 6635) виразно випливає: якщо на фасаді будівлі або на займаному суб'єктом господарювання приміщенні розміщена вивіска з одним лише найменуванням, це не може вважатися зовнішньою рекламою, і регулюється подібна ситуація згідно з п. 7 ст. 8 Закону "Про рекламу". При цьому важливо, щоб така вивіска не містила закликів до придбання товару чи послуги або іншої інформації, що призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів та їх інтерес - тільки в цьому випадку її розміщення не потребує отримання дозволу.

Розміщення вуличної вивіски з найменуванням, адресою, відстанню й іншими відомостями свідчить про фактичне місцезнаходження підприємства. З цим начебто ніхто не сперечається, але доводити змушують. Чому? Тому що, якщо на вивісці, скажімо, крім найменування, адреси, часу роботи та логотипу, вказуються будь-які якості реалізованої послуги, то це вже зовнішня реклама. Тобто вивіска фотокурс "Поспішай творити" - це просто вивіска до тих пір, поки "Поспішай творити" - назва курсів. Але варто дописати на ній, що це авторський курс фотографії Васі Пупкіна, як виникає питання про зовнішню рекламу. Якщо в документах установа називається "Авторський курс фотографії Васі Пупкіна" Поспішай творити "" - турбуватися нема про що, але якщо "Поспішай творити" - не більш ніж життєве кредо Васі Пупкіна, мова вже про "інформацію, покликану підтримувати інтерес споживачів", якій на вивісці робити нічого, на відміну від об'єкта зовнішньої реклами.

Як бачите, прагнучи привернути увагу до вивіски, головне - не переборщити, якщо не хочеться зайвий раз платити, так як розповсюдження реклами в Україну платне, а штраф за неподання до контролюючих органів інформації про вартість виготовлення реклами становить 100 НМДГ (п. 6 ст. 27 ЗУ "Про рекламу"). У разі неможливості встановлення вартості реклами такий штраф зростає вже до 300 НМДГ (п. 7 ст. 27 ЗУ "Про рекламу").

Вимоги до вивіски

Умови, при дотриманні яких вивіска не вважається рекламою, закріплені в п. 6. ст. 9 ЗУ "Про рекламу". У перелік інформації, яку можна помістити на вивісці, крім зареєстрованого найменування особи-суб'єкта господарювання, входять також знаки для товарів і послуг, які належать особі, що зобразив їх на вивісці (тобто тільки власні товарні знаки), вид діяльності, якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи, тривалість роботи. Ініціатива ж прикрасити вивіску альтернативною інформацією не з цього списку незмінно призводить до плати за зовнішню рекламу.

Що до місця розміщення вивіски, то всередині приміщення ви можете помістити її в будь-якому місці, але зовні, будьте ласкаві, зробіть це на зовнішній поверхні будівлі не вище першого поверху. Однак якщо мова йде про торговельне або офісний центр, в якому ваше приміщення розташоване вище першого поверху, вивіску можна розмістити на поверсі, на якому знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, але тільки біля входу в таке приміщення.

Якщо в чомусь підприємцю і надана свобода самовираження щодо вивіски, то хіба тільки в її розмірах - ЗУ "Про рекламу" не встановлює жодних вимог до того, як інформація повинна бути представлена на вивісці. Місцеві органи влади не мають права встановлювати ніяких додаткових обмежень щодо забарвлення, форми, кута нахилу, шрифту вивіски. Правда, вивіска, розташована близько до дороги, не повинна перешкоджати або ускладнювати рух транспортних засобів, але чи є такий покажчик вивіскою - питання окреме.

Покажчик

Вивіска є різновидом інформаційної таблички, як і покажчик з номером будинку та назвою вулиці або дорожній покажчик з найменуваннями вулиць тієї чи іншої розв'язки, що пропонує проїхати 300 м до чергового проспекту. Останнім часом нерідко можна побачити такий покажчик, де, крім назв вулиць, може значитися і приватна заправка, і заклад громадського харчування. Те ж відбувається і в переходах нових станцій метро, а метрополітен у нас, як відомо, активно розбудовується напередодні Євро-2012.

Там, де ще недавно акуратно тулилися найменування прилеглих вулиць, до них приєдналися координати приватних медичних центрів, стоматологічних клінік, численних фітнес-клубів і салонів краси. Причому покажчики нерідко займають велику площу, підсвічуються в темний час доби і посміхаються перехожим голлівудськими посмішками задоволених життям красенів і красунь. І це при тому, що покажчик розташований не на фасаді будівлі і не біля входу в нього, а отже, статусу вивіски як такого позбавлений (ч. 6 ст. 9 ЗУ "Про рекламу"). Чи ні?

У випадку з подібним покажчиком теж можна спробувати використовувати п. 7 ст. 8 ЗУ "Про рекламу", що дозволяє розміщення інформації про виробника товару та товар у місцях його реалізації. На запитання, що вважати місцем реалізації товару, у законодавця чіткої відповіді немає. Відповідно, трактувати термін "місце реалізації товару" можна так широко, щоб охопити покажчик, розташований поруч з приміщенням (наприклад, на дереві біля входу). Але це позиція, скоріше, відповідна для ідеаліста, що не боїться постраждати за ідею, так як судова практика в подібних питаннях рідко йде назустріч підприємцю. Та й покажчик, розміщений не за адресою пункту торгівлі, а в метро, нехай навіть вихід з нього буквально впирається в двері офісу - це однозначно реклама. Щодо подібної таблички потрібно отримати дозвіл на її розміщення і платити податок на рекламу.

Мовний бар'єр

Великі міста давно вже не соромляться підморгувати споживачам люмінесцентними вивісками бутиків з незрозумілими назвами слов'янам. І якщо українські, російські і навіть англійські назви ще можна якось зрозуміти, то скандинавські та прибалтійські торговельні мережі нерідко наганяють наших співвітчизників у культурний шок наявністю невідомих латиниці букв з двома точками, рисками і кришечками.

Виходить, що обмежень щодо мови вивіски в Україну ні? Так, дійсно, прямо під дію ЗУ "Про мови" вивіски начебто не потрапляють. Проте ст. 35 цього Закону встановлює, що тексти офіційних оголошень, повідомлень, плакатів, афіш, реклами виконуються українською мовою. Поряд з текстом, викладеним українською мовою, може бути розміщений його переклад іншою мовою. Враховуючи, що вивіску досить часто плутають із зовнішньою рекламою, можна говорити про неї як про "тому подібне". Крім того, на вивісці дозволено поміщати саме зареєстроване найменування підприємця - природно, українською мовою.

Але коли з усього переліку інформації, яку можна помістити на вивісці, вам сподобається товарний знак, згідно ст. 6 ЗУ "Про рекламу", переводити його не доведеться. Нагадаємо, знаки для товарів і послуг наводяться у рекламі у тому вигляді, в якому їм надана правова охорона здесь, а оскільки зареєстровані вони можуть бути і без перекладу на українську мову, то ось вам і велика кількість нечитабельних букв. У будь-якому випадку, щоб уникнути перевірок з боку органів влади, краще все ж написати біля оригінальної назви його українську транслітерацію.

Джерело: http://sug.kiev.ua/