Головна Аналітика Без пільг, але з надією?

Без пільг, але з надією?
Понеділок, 24 жовтня 2011, 18:06

Без пільг, але з надією?Соціальні пільги 28 млн громадян і міжнародний імідж Україні опинилися на різних шальках терезів. Аналіз законопроекту № 9127

Втрата іміджу правової держави перед Європою або втрата довіри власних громадян - дилема, яка на даний момент не дає спокою українській владі. І справа зовсім не в політиці, а в конкретній практичній проблемі. Так, уже другий рік Україна не може виконати елементарні, на перший погляд, вимоги Євросуду з прав людини: навести порядок в питаннях виконання рішень національних судів.

Нагадаємо, ще 15 січня 2010 р. набуло чинності пілотне рішення ЄСПЛ у справі "Юрій Іванов проти України", яким Суд зобов'язав Україну невідкладно впровадити ефективний засіб, здатний забезпечити достатню компенсацію за невиконання або затягування виконання судових рішень. В якості такого кошти Кабмін запропонував спочатку законопроект "Про гарантії держави щодо виконання рішень суду" (р. № 7562), а потім, на заміну, його "близнюка" - проект "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (р. № 9127 ). Основна "сіль" ховалася в Перехідних положеннях останнього, де пропонувалося передати питання про встановлення конкретних розмірів пільг та порядку їх виплати в руки КМУ.

"Навіть з виконавчим листом, в якому зазначено, що вам повинні виплатити 500 грн, якщо вони не були профінансовані, отримати їх практично неможливо. Ймовірно, краще сьогодні виплатити громадянинові 400 грн, ніж обіцяти 500 і не виплатити їх ніколи", - пояснювали тоді в уряді. Таким чином, влада вирішила "йти від протилежного", а саме викорінити проблему невиконання судових рішень у спосіб, при якому у громадян не було б підстав для подання нових позовів з вимогою про виплату коштів державою. Але в підсумку парламенту не вдалося уникнути акцій протестів під стінами, законопроект відправили на доопрацювання.

 Чи зможе Україна довести свою лояльність до власного народу (під загрозою ліквідації пільг знаходиться близько 28 млн громадян), одночасно забезпечивши виконання необхідних вимог Європи, розбиралася "Судово-юридична газета".

Як відомо, нашою країною офіційно задекларований курс на європейську інтеграцію. Це означає, в тому числі, дотримання європейських стандартів у сфері правосуддя та захисту прав людини. Але на даний момент Україна ризикує виявитися першою серед членів Ради Європи державою, яка не виконала пілотне рішення Євросуду з прав людини.

Нагадаємо, пілотне рішення приймається у разі виявлення систематичного порушення державою-учасницею Конвенції будь-якого права або свободи, передбачених Конвенцією. Процедура застосовується Євросудом вже 6 років. Ще в травні 2004 р. Комітет Міністрів Ради Європи надав Суду повноваження вимагати від держав-порушників застосування заходів загального характеру, оскільки проблема найчастіше зводилася до застарілих положеннь правових систем ряду держав. ЄСПЛ належним чином відреагував на резолюцію: вже в червні 2004 р. було ухвалено пілотне рішення у справі "Броневський проти Польщі". Усього через кілька місяців Польща прийняла ряд заходів для виправлення становища, зокрема, були внесені зміни в законодавство. Активність проявила і РФ після прийняття Євросудом рішення у справі "Бурдов проти Росії" в січні 2009 р. Що стосується українця Юрія Іванова, то він почав судитися ще в 2001 р., коли він, військовослужбовець, звільнився в запас за станом здоров'я. Згідно із законом йому належала грошова компенсація за невикористання військового майна, але оскільки на рахунку військової частини грошей не було, кошти він не отримав. Суд виніс рішення на його користь, але грошей гр. Іванов так і не дочекався. Зрештою, у вересні 2004 р. він звернувся в ЄСПЛ.

Суд чітко визначив, що в Україні такі порушення Конвенції є систематичними, і викликані вони структурними проблемами правової системи. Також Євросуд закликав нашу державу якнайшвидше вжити належних заходів для припинення згаданих порушень та відшкодування шкоди, заподіяної ними. У грудні 2010 р. Україна направила Суду декларацію, в якій визнала надмірну тривалість виконання судових рішень і висловила готовність виплатити заявникам залишок заборгованості за рішеннями національних органів і суми сатисфакції, що включають відшкодування будь-якого матеріальної, моральної шкоди, а також судові витрати. При цьому уряд зобов'язався у разі нездійснення виплати у встановлений термін виплачувати простий відсоток у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку у відповідний період плюс три відсоткові пункти. В цілому, загальна сума компенсацій може "набігти" далеко не маленька, що означає: відповідний законопроект повинен бути прийнятий як можна більш оперативно. "За даними Мінсоцполітики, заборгованість із соціальних виплат сьогодні складає 130 млрд грн. У випадку, якщо всі ці громадяни звернуться до Євросуду, ми заплатимо, крім цих 130 млрд грн, ще 170 млрд грн компенсації", - підкреслювала урядовий уповноважений у справах ЄСПЛ Валерія Лутковська.

Варто сказати, що експерти вже давно окреслили реальні кроки, які сприяли б виконанню судових рішень. Зокрема, це скасування мораторію на примусову реалізацію майна деяких категорій підприємств, а також виділення готельного рядка фінансування під виконання рішень - відмова у виплаті особі коштів не повинна більше обгрунтовуватися їх відсутністю, і розробка механізму, при якому особа в разі тривалого невиконання рішення отримувала б компенсацію.

Зазначені рекомендації фактично викладені в урядовому законопроекті "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (р. № 9127) від 8 вересня ц. р. (прийнятий у першому читанні 9 вересня). "Перше, що пропонується законопроектом, - це певний автоматизм: особа отримала рішення суду, віддала його в казначейство, і далі його не повинно хвилювати, яким чином держава виконає це рішення. Державна казначейська служба повинна списати з певних рахунків кошти на рахунок вказаної особи" , - підкреслює В. Лутковська. Своє схвалення щодо законопроекту висловив і Комітет Міністрів Ради Європи, який рекомендував Україні довести законодавчий процес до кінця як можна швидше.

Проте все виявилося не так безхмарно. Згідно варіанту законопроекту, рекомендованого в першому читанні, практично з усіх статей законів, які підлягають зміні та встановлюють соціальні пільги, зникали конкретні цифри і визначення. Левова частка питань про встановлення розмірів пільг ("чорнобильцям", "афганцям", дітям війни та ін. пільговикам) віддавалася на розсуд уряду. А оскільки зникали конкретні цифри, наприклад, такі, як "50% знижка", відповідно, зникали і підстави для звернень до суду. Логічно, що відповідні категорії пільговиків не упустили цей факт поза увагою. Нагадаємо, ВР піддалася активному пікетуванню з боку "афганців" і "чорнобильців". І депутати вирішили не дратувати населення, особливо перед виборами, і прибрали "скандальну" частину проекту. Так, 19 жовтня Комітет ВР з питань правосуддя рекомендував парламенту прийняти законопроект у другому читанні, але лише в частині, що не стосується внесення змін до соцзаконності.

І все ж до другого читання законопроект вирішили доповнити перехідними положеннями іншого змісту. Так, в них сказано, що даний Закон набирає чинності з дня вступу в силу закону про оптимізацію розміру державних соціальних гарантій з урахуванням доходу Держбюджету, але не раніше 1 січня 2013 р. Крім одного пункту, який набирає чинності з дня опублікування. Зміст даного пункту наступний: "До вступу в силу закону щодо оптимізації розміру державних соціальних гарантій з урахуванням доходу Держбюджету державні соціальні гарантії нараховуються (виплачуються) у розмірах і в порядку, встановленому Кабміном в рамках витрат, передбачених законом про Держбюджет на відповідний рік. При цьому розмір соцгарантій не може бути менше того, який був встановлений Кабміном станом на 31 грудня попереднього бюджетного року ".

Очевидно, що тут є спірні моменти. По-перше, закону "про оптимізацію розміру державних соціальних гарантій" ще немає і в помині, по-друге, розмір і порядок соцгарантій знов повинен встановлюватися Кабміном (хоча мова і не йде про скасування відповідних норм законів), і, найголовніше, дата набрання чинності - не раніше 2013 р. Виникає питання: чи не нівелюється відкладанням "в довгий ящик" основна мета - виконання рішення ЄСПЛ? Якщо у свідомості депутатів у такій формі знайшла реалізацію ідея "вбити двох зайців", тобто створити видимість виконання пілотного рішення ЄСПЛ і "прикрити" ідею введення нового порядку встановлення пільг, то постріл можна вважати не дуже вдалим.

У підсумку, законопроект в ході пленарного засідання 20 жовтня ц. р. було вирішено відкласти. Але, як зазначив спікер ВР Володимир Литвин, як тільки Кабмін погодить усі проблемні питання з громадськими організаціями, до його розгляду повернуться. Питання тільки, в якому вигляді, адже урядовці-учасники робочої групи на чолі з Сергієм Тігіпком ще після першого читання обіцяли знайти компроміс з пільговиками. Судячи з усього, успішними ці пошуки поки назвати важко.

Роблячи невдалі спроби вирішити проблему, Україні рано чи пізно вичерпає свій "кредит довіри" перед Радою Європи. Якими будуть наслідки, невідомо, адже, як зазначив глава ЄСПЛ Жан-Поль Коста, "рішення щодо того, чи є кроки, зроблені Україною, достатніми або недостатніми, знаходитиметься в руках Комітету Міністрів РЄ". Втім, як стверджують у провладній фракції, наступна спроба вийти з цього замкнутого кола відбудеться зовсім скоро.

Наталя Мамченко | Судово-юридична газета № 41, 24-30 жовтня 2011 | http://sug.kiev.ua