Головна Аналітика Спадщина: проблемні аспекти отримання спадщини

Спадщина: проблемні аспекти отримання спадщини
Понеділок, 31 жовтня 2011, 21:50

Спадщина: проблемні аспекти отримання спадщиниРано чи пізно в житті багатьох людей настає момент, коли їм доводиться або отримувати спадщину, або заповідати майно. Здавалося б, звідки на рівному місці можуть виникнути проблеми? Адже що складного в тому, щоб отримати в спадок від бабусі квартиру або половину будинку від батьків? Однак, як показує практика, не все так просто. "Судово-юридична газета" з'ясовувала, які підводні камені таїть в собі спадкове право.

У Цивільному кодексі України під спадкуванням розуміється перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Як видно з визначення, спадщина складається не тільки з майна. Воно включає в себе права і обов'язки, які на момент відкриття спадщини належали спадкодавцеві і не припинилися після його смерті. Наприклад, спадкоємець може отримати в спадщину, крім машини, квартири або грошей, також і боргові зобов'язання. Але одне без іншого не існує - якщо ви не вступили в спадщину, саме по собі зобов'язання відшкодувати майнову або моральну шкоду не може до вас перейти.

Однак якщо вже так сталося, що разом з майном ви отримали у спадок і борги, не варто зневірятися. Приміром, та ж майнова або немайнова шкода відшкодовується спадкоємцем у межах вартості рухомого чи нерухомого майна, отриманого в спадщину. І якщо спадкоємець подасть до суду позов про зменшення розміру такого боргу, суд може подібний позов задовольнити - звичайно, за умови, що розмір майбутньої виплати в рази більше, ніж вартість отриманого в спадщину майна. Разом з тим, так само як і боргові зобов'язання, спадкоємець може успадкувати право на відшкодування моральної або матеріальної шкоди. А ось чого спадкоємцям не варто забувати, так це того, що вони зобов'язані один перед одним або іншою особою відшкодувати витрати на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця.

Обов'язкова частка у спадщині

Само по собі спадкування буває двох видів: за законом і за заповітом. Найчастіше спадкування за законом відбувається тоді, коли відсутня воля заповідача, тобто заповіт. Однак нерідкі випадки, коли спадщина дістається і тим, хто успадковує за законом, і тим, кому майно заповідано. Пов'язано це з тим, що законодавець передбачає категорію громадян, які мають право на обов'язкову частку у спадщині. І хоча ця норма міститься в частині ЦК, що регулює відносини, пов'язані зі спадкуванням за заповітом, тим не менш, це, швидше, виняток. Такі спадкоємці отримують, незалежно від змісту заповіту, половину того, що їм належало б при спадкуванні за законом. До числа таких осіб Закон відносить малолітніх (14-18 років), неповнолітніх (до 18 років), повнолітніх непрацездатних дітей спадкодавця, непрацездатну вдову (вдівця), непрацездатних батьків.

При цьому суд може зменшити розмір обов'язкової частки у спадщині з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення. Наприклад, літня мати потребувала догляду, а її дочка непрацездатна цей факт ігнорувала і не надавала належної допомоги, хоча могла це зробити. Або ж подружжя не були офіційно розлучені, але проживали окремо і життям один одного не цікавилися. У ситуації, коли потенційний спадкоємець за законом ухилявся від надання допомоги спадкодавцеві, який її потребує, суд може взагалі усунути його від права на спадкування.

Нотаріуси проти Пленуму ВСУ

На жаль, проблеми при спадкуванні виникають далеко не завжди з вини спадкодавця або спадкоємців. Українське правове поле далеко від досконалості, а звідси і колізії різних документів, в т. ч. нормативно-правових актів, і особлива забюрократизованість. Адже всі дороги до отримання спадщини лежать через нотаріуса. Припустимо, батьки заповідали громадянину квартиру. У правовстановлюючих документах зазначено, що квартира належала їм на праві спільної сумісної власності. Однак нотаріус через те, що в правовстановлюючому документі не розписані (не виділені) частки у спільній сумісній власності кожного з померлих батьків, запросто може відмовити в оформленні спадщини. І, згідно з Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затверджена наказом Мін'юсту України від 3 березня 2004 р. № 20 / 5), буде абсолютно правий. Відповідно до цього документа, нотаріус може видати свідоцтво про право на спадщину за законом чи за заповітом після смерті одного з учасників спільної сумісної власності лише після виділення (визначення) частки померлого у спільному майні.

На думку практикуючих юристів, на ділі саме так і відбувається: нотаріуси відмовляють у видачі свідоцтва про право на спадщину і рекомендують звернутися до суду для визначення часток. Така реакція нотаріусів викликає подив, і пов'язано це ось із чим. У Постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.08 сказано, що в разі смерті співвласника приватизованого будинку (квартири) частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними. Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду. Для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки кожного з спадкодавців. Тому юристи вважають відмову деяких нотаріусів у видачі свідоцтва про право на спадщину такою, яка суперечить здоровому глузду. Оскільки абсолютно очевидно, що частка кожного спадкодавця в даному випадку буде дорівнювати ½, відповідно, всі дії спадкоємця, які спрямовані на визначення цих часток, фахівці в області права називають безглуздими.

Як виправити помилку

Але не завжди проблеми при оформленні спадщини пов'язані з колізіями правових норм. Іноді причиною може стати банальна описка чи помилка. Наприклад, в прізвищі спадкодавця. Розглянемо ситуацію, коли у спадкоємця помер батько, на якого був виписаний державний акт на земельну ділянку. Проте в самому документі в прізвищі батька (зазначеного на державній, тобто українською мовою) була допущена помилка.

Фахівці пропонують кілька шляхів вирішення такої проблеми. Як варіант, можна через суд спробувати визнати право власності, а вже після оформити акт на своє прізвище, тобто на себе. Як інший варіант можна через суд встановити факт, що має юридичне значення. В даному випадку це факт, що державний акт дійсно був виданий на ім'я батька. Це дасть можливість позивачеві як спадкоємцю першої черги оскаржити в судовому засіданні постанову про відмову нотаріуса зробити нотаріальні дії. Відповідно, відпаде сама собою необхідність у першому варіанті, для реалізації якого довелося б оплатити немаленьке держмито, попередньо отримавши в Управлінні земельних ресурсів нормативно-грошову оцінку земельної ділянки. А це при допущенні в прізвищі спадкодавця помилку буде не з легких і швидких завдань.

Як би там не було, щоб не виникало проблем з отриманням спадку в майбутньому, необхідно уважно складати всі документи в суворій відповідності до норм чинного законодавства. І не слід економити на послугах фахівців, адже будь-яка, навіть, здавалося б, незначна помилка може істотно ускладнити процедуру спадкування, а то й взагалі залишити вас без спадщини.

Правовий лікбез
Що робити з кредитом, що дістався у спадок

Як вчинити у випадку, якщо після смерті родича у спадщину ви отримали кредит?
При прийнятті такої спадщини необхідно:
1) оформити і отримати свідоцтво про смерть позичальника;
2) рекомендованим листом повідомити банк про смерть позичальника;
3) передати банку копію свідоцтва про смерть;
4) в нотаріальній конторі написати заяву про прийняття спадщини;
5) по закінченні 6 місяців після смерті позичальника вступити в права спадщини;
6) прийняти в банку борг і отримати новий графік виплат по кредиту;
7) за підсумками року, в якому було прийнято право спадщини, подати до податкової інспекції декларацію і заплатити зі спадщини податок.
Якщо бажання приймати "кредитний" спадок немає, необхідно:
1) написати в нотаріальній конторі за місцем отримання спадщини заяву про відмову від спадщини;
2) у разі претензій банку повідомити банк про відмову від спадщини.

Таким чином, необхідно розуміти, що кредити в Україну переходять у спадщину. Тим не менш, від спадщини завжди можна відмовитися. При цьому не можна відмовитися тільки від спадкування кредиту - відмова від спадщини передбачає повну відмову від всього майна, яке може бути передано у спадок. Приміром, якщо в спадок вам дістався будинок і кредит на квартиру, то ви не можете відмовитися лише від кредиту - доведеться відмовитися і від спадкування будинку.

У разі спадкування кредиту відсотки, штраф за прострочення платежів і пеню по кредиту протягом перших 6 місяців після смерті спадкоємця можна не платити, проте це треба ще довести банку. Але навіть якщо довести не вийде, не турбуйтеся - судова практика на вашому боці. Верховним Судом України неодноразово приймалися рішення на користь спадкоємців, які відмовлялися від сплати відсотків за користування кредитними коштами, пені і штрафу, які нараховані вже після смерті спадкодавця. Тобто погасити необхідно лише тіло кредиту та відсотки (а також пеню і штраф, якщо такі були), нараховані за життя позичальника.

Єгор Желтухін | Судово-юридична газета № 41, 24-30 жовтня 2011 | http://sug.kiev.ua/