Головна Аналітика Кримінальний процес: прискорення кримінального процесу може піти на шкоду його якості

Кримінальний процес: прискорення кримінального процесу може піти на шкоду його якості
П'ятниця, 02 грудня 2011, 22:38

Кримінальний процес: прискорення кримінального процесу може піти на шкоду його якостіСеред органів суддівського самоврядування найбільший обсяг роботи випадає на долю Ради суддів загальних судів - зважаючи на кількість судів, за організацією роботи яких потрібно здійснювати контроль. На даний момент перед Радою стоїть непросте завдання вирішення проблеми недотримання розумних строків розгляду справ щодо осіб, яким обрано запобіжний захід у вигляді утримання під вартою. Нагадаємо, що ще 26-27 жовтня РСЗС затвердила результати вивчення роботи в судах Севастополя, де ситуація з дотриманням термінів досить складна. За його підсумками було вирішено направити Вищій кваліфкомісії суддів України матеріали щодо суддів Ленінського райсуду Севастополя К. Кукурекін, М. Непомнящого і В. Казакова для вирішення питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Однак аналогічні недоліки є в судах практично всіх регіонів України. На засіданні 23 листопада 2011 перед Радою постали судді апеляційного і місцевих судів Кіровоградської області. Хоча за результатами обговорення члени РСЗС прийшли до висновку, що виявлені порушення не дотягують до подання звернення про порушення щодо цих суддів дисциплінарного провадження, причини виникнення недоліків вимагають граничної уваги.

Причина і наслідок

Вивчення організації роботи апеляційного та місцевих судів Кіровоградської області проводилося Радою з 17 по 21 жовтня 2011 р. Як відзначив доповідач з питання, член РСЗС Олександр Пазюк, загальне враження від окремих колективів, від стану приміщень склалося позитивне. Крім того, існує яскраво виражена тенденція до зменшення кількості справ, за якими порушуються терміни. Але є випадки, коли особи, закріплені за судами, утримуються під вартою більше року. Втім, станом на поточний момент їх кількість скоротилася з 82 (у серпні) до 20.

Аналіз ситуації показав, що основні причини виникнення проблем - недостатня кількість залів судових засідань, недоставляння підсудних, невиконання приводів, неявка прокурорів і адвокатів, значні недоліки у проведенні досудового слідства. Що стосується неявки сторони звинувачення і представників захисту, то судді виносять окремі ухвали, але часто у відповідь отримують формальні відписки або реакцію у вигляді заяв на суддів у дисциплінарні органи. Також знову виникло питання про те, що судді, які переходять на роботу в інші органи, залишають після себе безліч справ на межі винесення вироку, які доводиться розглядати спочатку. На думку присутнього на засіданні голови Ленінського райсуду Кіровограда Володимира Кореняко, "недоставляння підсудних, неявка прокурора - це все технічні питання. Принциповим є те, що суддя, досвідчений або недосвідчений, отримує "сиру" справу, складну для того, щоб винести по ній законний вирок без всебічного вивчення". "Зараз така ситуація, коли всі судді розуміють, що затягувати справу - собі дорожче, і їм простіше "зім'яти" справу і вирішити її якомога швидше", - підкреслив він.

Показовим у цьому відношенні є досвід судів Волинської області, де під вартою більше півроку містяться 2-3 особи. Як підкреслив пан Пазюк, "на Волині немає закріплених за суднами осіб, які утримуються під вартою понад рік. Апеляційний суд регулярно, раз на місяць, проводить звірки зі слідчими ізоляторами. Якщо терміни перевищуються, викликаємо керівництво таких судів, суддів, які ведуть справу, з'ясовуємо ситуацію і вживаємо заходів ".

Ймовірно, незабаром суди зіткнуться з ще однією проблемою. Оскільки автоматизована система розподіляє справи незалежно від стажу та досвіду роботи, складні, багатоепізодні кримінальні справи можуть потрапити в руки молодих суддів. Для того ж, щоб їх розглядати, необхідно вміти планувати, розподіляти епізоди і, не відкладаючи, аналізувати всю інформацію. В іншому випадку слухання справи може затягнутися на довгі роки. Варто відзначити, що з боку вищих судових інстанцій надійшла пропозиція ввести спеціалізацію суддів щодо кримінальних справ, де підсудними виступають неповнолітні. Наприклад, щоб такі справи розглядав голова суду. Можливо, це допоможе зменшити кількість судових помилок.

За підсумками обговорення Рада прийняла рішення рекомендувати голові Апеляційного суду Кіровоградської області Юрію Медведенко продовжити роботу з надання методичної та практичної допомоги суддям місцевих загальних судів щодо оперативності розгляду кримінальних справ. Також РСЗС зобов'язав керівництво судів, зокрема, Кіровського райсуду Кіровограда Олега Могильного, Ленінського райсуду Кіровограда Володимира Кореняко, Олександрійського міськрайсуду Кіровоградської області Олексія Квітку, Новоукраїнського райсуду Кіровоградської області Володимира Осадчука і Знам'янського міськрайсуду Наталію Попову вжити невідкладних заходів щодо вирішення проблем в судах і до 19 грудня поточного року поінформувати про них. Відзначимо, що якщо в ході вивчення роботи судів Севастополя особливо звернув на себе увагу К. Кукарекін, який масово не здавав справи в канцелярію, то у випадку з Кіровоградською областю відзначилися судді Олександрійського міськрайсуду Сергій Петушков і Сергій Куковенков, щодо яких вже мало місце внесення у ВРЮ пропозицій про звільнення за порушення присяги.

"... І небезпечна, і важка"

Також Рада рекомендувала до призначення на адмінпосади 15 суддів. На посади заступників голів апеляційних судів: Апеляційного суду Волинської області - Анатолія Хомицького, Апеляційного суду Луганської області - Олександра Чобура, Апеляційного суду Чернігівської області - Людмилу Навозенко та Миколи Квача. Валерія Василишина рекомендували на місце заступника голови Броварського міськрайсуду Київської області. На посади голів судів рекомендовані: Городоцького райсуду Львівської області - Петро Українець, Новогродівського міського суду Донецької області - Олександр Пархоменко, Воловецького райсуду Закарпатської області - Василь Вотьканіч. На посади заступників голови рекомендовані: Володимир Павлів - Миколаївського райсуду Львівської області, Інна Кацаренко - Новоазовського райсуду Донецької області, Олег Чорнобай - Ковпаківського райсуду Сум, Світлана Арінічева - Єнакіївського міськсуду Донецької області, Світлана Крекотень - Лохвицького райсуду Полтавської області, Станіслав Воробйов - Красноармійського і Тамара Титова - Добропільського міськрайонних судів Донецької області.

Не секрет, що робота судді "і небезпечна, і важка". Наприклад, суддя Петро Українець озвучив історію, яка сталася з ним при розгляді кримінальної справи у відношенні організованого угруповання. При оголошенні вироку, оскільки в залі засідання не було спеціальної "клітки", одному з підсудних вдалося вихопити піку і приставити її до горла судді. Він вимагав приїзду перших осіб області. Але в підсумку суддя все одно виніс вирок, з яким визначився раніше - 5 років позбавлення волі. Питання про будь-яку відповідальність за дії, учинені підсудним у суді, ним навіть не піднімалося. Добре це чи погано - в даному випадку судити з точки зору закону не зовсім правильно.

Як вже було сказано, незаповненість вакансій спричиняє збільшення навантаження на діючих суддів і затягування строків розгляду справ. У зв'язку з цим члени Ради цікавилися у багатьох кандидатів на адмінпосади, як йдуть справи з заповненням вакансій. З'ясувалося, що кандидати на посаду судді вперше, пройшли етап добору, не дуже-то поспішають у віддалені райони, особливо в промислові східні, такі як Донецька і Луганська області. У зв'язку з цим на плечі діючих суддів покладається невідповідне навантаження, яке, очевидно, в найближчий рік не зменшиться. З іншого боку, компенсацію за додаткову роботу вони не отримають. Як відзначили майбутні керівники судів, суди зверталися в теруправління ДСА з тим, щоб за рахунок економії фонду зарплати залишилися суддям можна було виплачувати премії та надбавки, але отримали негативну відповідь. Членів РСЗС дещо здивувала така ситуація, оскільки, на їхню думку, з точки зору закону такий розподіл вільних коштів може і повиннен бути.

Очевидно, ще одна з причин, по якій не будуть заповнені вакансії у віддалених райсудах, - труднощі з отриманням житла. І якщо питання зі службовим житлом ще може вирішитися найближчим часом, то про передачу житла у приватну власність мова навіть не йде, що ніяк не стимулюватиме суддів на переїзд у віддалені від їх звичайного місця проживання райони. Як випливає з усього сказаного, всі проблеми в судовій системі взаємопов'язані - одна тягне іншу. І поки не буде усунене першоджерело, вони не зникнуть. Крім того, очевидно, що які б зусилля не докладали органи суддівського самоврядування та судді, без допомоги інших гілок влади підвищити існуючий рівень роботи органів правосуддя не вдасться.

Наталя Мамченко | Судово-юридична газета № 46, 28 листопада - 4 грудня 2011 | www.sug.kiev.ua