Головна Аналітика Звільнення працівника: нюанси звільнення в особливих обставинах

Звільнення працівника: нюанси звільнення в особливих обставинах
Вівторок, 06 грудня 2011, 12:53

Звільнення працівника: нюанси звільнення в особливих обставинахЯк відомо, зарплата багатьом працюючим українцям досі виплачується "в конверті". Проте слід пам'ятати, що виплата відпускних, так само як і розрахункових при звільненні, здійснюється лише з офіційної частини зарплати, а не фактичної. Хоча найчастіше це залежить від роботодавця - хтось платить зарплату "в конверті", але при цьому на руки співробітники отримують і відпускні, і розрахункові в повному обсязі, а хтось виплачує лише обумовлену при працевлаштуванні суму, і ні про яку додаткову компенсацію невикористаної відпустки і мови бути не може. "Судово-юридична газета" вирішила розібратися, які все-таки права має працівник незалежно від форми виплати зарплати.

Право на працю

Відповідно до норм КЗпП, працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації. Трудовий договір у широкому розумінні являє собою угоду між працівником і власником підприємства, за якою працівник зобов'язується виконувати визначену цією угодою роботу з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку. Власник підприємства, в свою чергу, зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Трудовий договір може укладатися як в письмовій (підписання контракту), так і в усній формі (підтвердженням укладення такого договору є звичайна письмова заява про прийняття на роботу). Як правило, укладення трудового договору оформляється відповідним наказом чи розпорядженням власника. Однак навіть якщо наказу чи розпорядження не було, норми КЗпП прямо вказують на те, що трудовий договір вважається укладеним і в цьому випадку, але за умови, що працівник фактично був допущений до роботи. Головне - зуміти потім довести цей факт в суді. Якщо працівник доведе в суді, що працював, у нього з'явиться шанс стягнути не тільки невиплачену зарплату. Адже право на працю - це також право на оплачувану відпустку, а якщо в силу специфіки у працівника немає можливості залишити роботу на час відпочинку, він має право на грошову компенсацію за невикористану відпустку.

Як звільнений?!

Оскільки КЗпП забороняє безпричинне звільнення, в деяких випадках роботодавець створює такі умови, за яких працівник відчуває моральний тиск. Таким чином переслідується мета змусити працівника написати заяву про звільнення за власним бажанням. Навіть якщо вам такий розклад не до душі, все одно рано чи пізно доведеться піти, адже причину для звільнення можна знайти завжди.

Але ніхто не заважає відтягнути останній робочий день, а то й місяць. Як один з варіантів, якщо відчуваєте, що справа "пахне смаженим", підіть на лікарняний або у відпустку. Відповідно до КЗпП, не допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності. Але пам'ятайте, що такий лікарняний може тривати не більше чотирьох місяців підряд. Правда, при цьому тимчасова непрацездатність працівника повинна бути засвідчена в установленому законом порядку.

Також трудове право забороняє звільнення працівника в період перебування у відпустці. Юристи відзначають, що вид відпустки у даному випадку значення не має, і радять, якщо ви вирішили звільнитися і у вас є невикористана відпустка, вимагайте від роботодавця надати вам невикористану відпустку з наступним звільненням. У будь-якому випадку при звільненні працівникові зобов'язані виплатити відповідну компенсацію. І навіть якщо її розрахунок проводитиметься на підставі тієї частини зарплати, яка була представлена як офіційна, не варто від неї відмовлятися. Як мінімум така сума буде не менше 500 грн.

Звільнення вагітних

При вагітності, народження дитини також незайвим буде знати норми закону, щоб чітко розуміти, на яку підтримку держави можна розраховувати. Звільнення вагітних, які працюють за договором з встановленим терміном, часто проводиться незаконно. Хоча закон суворо регулює норми цієї дії.

Міністерство соціальної політики України роз'яснює порядок звільнення вагітних в листі № 3961/0/14-11/10 від 15.04.2011 "Щодо порядку звільнення жінок, зазначених у частині третій статті 184 КЗпП України, у зв'язку із закінченням строку трудового договору". Згідно із законодавчими нормами, звільнення вагітних, жінок з дітьми до 3 років (або до 6 років, які потребують догляду за медичними показниками), одиноких матерів з дітьми до 14 років або дитиною-інвалідом держава супроводжує встановленими гарантіями. Ці категорії жінок можуть бути звільнені виключно в разі подальшого працевлаштування. Це відноситься навіть до випадків звільнення у зв'язку із закінченням терміну дії трудового договору, який був укладений на певний термін - за законом власник повинен працевлаштувати вагітну на цьому ж підприємстві або на іншому. Причому тимчасового розриву між звільненням і новим працевлаштуванням бути не повинно.

На період працевлаштування, але не більше ніж на 3 місяці з дня закінчення строкового трудового договору, співробітниці зберігається середня заробітна плата. Помилковим є відлік цього часу з дня звільнення. Договір на певний строк не стає безстроковим. Також повинно мати місце повідомлення жінки власником про недопущення до роботи на період пошуку нової підходящої роботи. Жінка може в цей час побути вдома, але при появі підходящої роботи повинна з'явитися на підприємство. Відмова від працевлаштування за спеціальністю без поважних причин тягне за собою звільнення за п. 2 ст. 36 КЗпП (у зв'язку із закінченням трудового договору, укладеного на певний строк). Це звільнення може бути проведено навіть через деякий час після закінчення терміну договору.

Звільнення скороченню різне

Нерідкі ситуації, коли, влаштовуючись на роботу, людину змушують одночасно із заявою про прийняття на роботу підписати і заяву про звільнення, але без дати. У такій ситуації фахівці з трудового права рекомендують запам'ятати, що після того, як працівник написав заяву про звільнення (зазвичай за два тижні), він має право відкликати її протягом цього терміну або поки на його місце не візьмуть іншого працівника. Ясна річ, що при спробі здати в канцелярію або прийомну таку заяву можуть виникнути проблеми, тому його необхідно направити цінним листом з описом вкладення.

Бувають і ситуації, коли скорочення штату планується в силу різних причин, починаючи від реорганізації і закінчуючи бажанням власника скоротити витрати на фонд заробітної плати. І природно, працівникові пропонують написати заяву про звільнення за власним бажанням. Не погоджуйтеся. Звільнення за власним бажанням і з ініціативи роботодавця для працівника має різні наслідки.

При звільненні у зв'язку зі скороченням штату роботодавець повинен попередити працівників про майбутнє скорочення не пізніше, ніж за два місяці. При змінах в організації праці видається окремий наказ або розпорядження, яке особисто доводиться до відома кожного співробітника і скріплюється його особистим підписом. До моменту закінчення двомісячного терміну роботодавець не вправі звільнити працівника по будь-яким іншим підставам. При цьому, якщо працівник зареєструється в службі зайнятості протягом семи календарних днів, йому гарантується право на отримання протягом року допомоги по безробіттю в межах середньої заробітної плати за минулий місяць і не нижче встановленого законом розміру мінімальної заробітної плати. У разі звільнення працівника за власним бажанням або за будь-якими іншими підставами він втрачає право на отримання такої допомоги з безробіття.

Також юристи відзначають, що різниця при звільненні за власним бажанням і за угодою сторін полягає в тому, що при звільненні за власним бажанням працівник повинен письмово попередити про це роботодавця за два тижні. Тобто працівник повинен відпрацювати на підприємстві ще два тижні, надавши роботодавцеві можливість знайти на його місце нового працівника. При звільненні за згодою сторін роботодавець і працівник визначають конкретну дату звільнення (без відпрацювання), і наказ про звільнення працівника видається в конкретний день за домовленістю.

У будь-якому випадку, якщо ваші права при звільненні були порушені, ви маєте право на їх захист у суді (як правило, такі спори розглядаються в місцевих судах за місцем проживання заявника). А предметом розгляду може бути заява працівника про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, про зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу (з дати незаконного звільнення до дня винесення судового рішення).

Інфосправка
Розрахунок при звільненні

Вихідна допомога виплачується працівникові в наступних випадках:
- при припиненні трудового договору з працівником;
- при відмові працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством;
- при ліквідації, реорганізації, перепрофілювання підприємства, скорочення штатів;
- при виявленні невідповідності працівника займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я;
- при відновленні на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу.

У цих випадках працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середньомісячного заробітку. У разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну службу вихідна допомога виплачується в розмірі не менше двомісячного середнього заробітку. А ось якщо звільнення відбулося внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору, вихідна допомога має виплачуватися в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

Єгор Желтухін | Судово-юридична газета № 47, 5-11 грудня 2011 | http://sug.kiev.ua/