Головна Аналітика Новий закон про вищу освіту: закон для студентів і вузів

Новий закон про вищу освіту: закон для студентів і вузів
Субота, 21 січня 2012, 20:37

Новий закон про вищу освіту: закон для студентів і вузівЗа останній час вища освіта в Україні зазнала ряд змін, починаючи від системи оцінювання знань і закінчуючи позбавленням ліцензії деяких навчальних закладів. Однак, незважаючи на всі спроби поліпшити систему роботи вищої школи, максимально наблизивши її до європейської моделі, кілька ключових проблем для українських вузів як і раніше залишилися невирішеними - таких, наприклад, як корупція, низький рівень підготовки фахівців, незатребуваність випускників на ринку праці, відсутність дієвого студентського самоврядування і т. д. З метою вирішення всіх цих проблем і були зареєстровані в парламенті цього року три проекти законів про вищу освіту. "Судово-юридична газета" з'ясовувала, які ж є подібності та відмінності кардинальні в цих документах, і що зміниться, якщо один з них буде прийнятий.

Лебідь, рак і щука

Виконавча влада в особі Кабміну виступила ініціатором законопроекту № 9655. Народний обранець Арсеній Яценюк у співавторстві з колегою Лесею Оробець зареєстрували свій проект закону № 9655-1, а нардеп Юрій Мірошниченко ініціював законопроект № 9655-2.

Варто зазначити, що запропонований урядом документ хоч і був включений до порядку денного засідання ВР ще минулого тижня, так і не був розглянутий - дав результат мітинг, влаштований студентами у зв'язку з можливим прийняттям документа. Але виникає риторичне питання: чому думка студентів не була врахована раніше? За словами голови профільного комітету парламенту Максима Луцького, до наступної сесії парламенту Комітет буде розглядати на своїх засіданнях всі пропозиції студентів, а також альтернативні законопроекти про вищу освіту. При цьому пан Луцький висловив упевненість, що саме законопроект № 9655 ляже в основу нового закону про вищу освіту. "Справа в тому, що альтернативні законопроекти не обговорювалися ні Комітетом, ні громадськістю. Їх напрацювання вимагає досить тривалого часу", - підкреслив депутат. Це означає, що запропонований Кабміном проект закону на останньому пленарному тижні цій сесії парламенту розглядатися не буде.

Спільним знаменником усіх згаданих законопроектів є ідея адаптації національного законодавства про вищу освіту до європейських вимог і приведення нормативної бази у відповідність до потреб економіки. Іншими словами, мова йде про те, щоб українські дипломи котирувалися за кордоном, а вітчизняні вузи випускали більше саме тих фахівців, попит на яких є як на українському, так і на світовому ринку праці. Ну і головне, щоб українці мали реальну можливість здобувати вищу освіту за доступною ціною.

Понятійний апарат документів, незважаючи на наявність однакових визначень, розкриває їх зміст по-різному. Наприклад, урядовий законопроект повністю дублює поняття вищої освіти, закріплене діючою редакцією ЗУ "Про вищу освіту". Згідно з цим документом, під вищою освітою розуміється утворення, яке отримується особою у вищому навчальному закладі в результаті послідовного, системного та цілеспрямованого засвоєння змісту освіти, заснованого на повну загальну середню освіту, і яке завершується здобуттям певної кваліфікації за підсумками державної атестації.

Розуміння вищої освіти з позиції Яценюка-Оробця недалеко пішло від варіанту підвідомчої М. Азарову установи, тільки викладено воно трохи іншими словами. Власне, якщо говорити про законопроект цих народних депутатів, то він весь пронизаний новаторськими ідеями. Чого варте тільки створення агентства зовнішньої оцінки якості вищої освіти або європейської кредитно-трансферної системи. Правда, дивного в цьому нічого немає - А. Яценюк давно славиться цікавими законопроектами, за які, втім, ніхто не голосує.

Депутат Ю. Мірошниченко під вищою освітою розуміє сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, придбаних особою в вузі і необхідних для виконання ним професійних завдань та обов'язків за відповідною спеціальністю. Мабуть, з точки зору європейського підходу це визначення куди більш відповідне і в більшій мірі відображає суть вищої освіти, оскільки визначає її не просто як формальне отримання знань, а як всебічну підготовку фахівця, зачіпаючи комплексний розвиток особистості.

Не на користь уряду

Якщо порівняти законопроекти, ініціаторами яких виступили народні депутати, то у них значно більше спільного і сумісного. Образно кажучи, проект 9655-1 - це технічна сторона реформування системи вищої освіти, а 9655-2 - духовна. У порівнянні з ними урядова ініціатива виглядає як дорогий серцю свіжопофарбований, але старий автомобіль на тлі нового.

Запропоновані як прем'єр-міністром, так і депутатами законопроекти передбачають три типи вищих навчальних закладів, основна відмінність між якими - в їх формі власності. Кабмінівський законопроект пропонує закріпити поняття таких вузів, як вищий навчальний заклад державної форми власності (в т. ч. вищий військовий навчальний заклад), вищий навчальний заклад комунальної форми власності і вищий навчальний заклад приватної форми власності. Відмінність від діючого закону в тому, що з переліку виключено поняття вищого навчального закладу, який знаходиться у власності АР Крим, зате додано поняття військового вузу.

Законопроект 9655-1 замість визначення приватного вузу пропонує використовувати поняття недержавного вищого навчального закладу, тобто заклади, серед засновників якого можуть бути суб'єкти приватного права. З іншого боку, це єдиний з альтернативних законопроектів, який пропонує ввести державний електронний реєстр документів про освіту - інакше кажучи, базу персональних даних про присвоєння особам освітніх, освітньо-наукових та наукових ступенів із зазначенням підсумків навчання з усіх навчальних дисциплін та предметів. Це дозволить, наприклад, при прийомі фахівця на роботу швидко перевірити справжність його диплому, та й взагалі полегшить ведення статистики і доступ до неї з боку громадськості.

Освітні рівні залишаються на колишньому рівні у всіх трьох документах. Правда, на відміну від чинного закону, такого поняття, як спеціаліст, вони не містять. Перехідними положеннями законопроекту № 9655-2 пропонується встановити, що особи, які отримали вищу освіту академічного ступеня бакалавра, мають право на зайняття посад, передбачених законодавством для освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста, а особи, які отримали до 2002 р. повну вищу освіту, мають право на академічний ступінь магістра.

Незважаючи на недоліки законопроекту № 9655, їм пропонується і введення раціональних нововведень. Зокрема, встановлено порядок здійснення зовнішнього незалежного оцінювання знань осіб, охочих здобувати вищу освіту на базі повної загальної середньої освіти. Також документом закріплюється розмір академічної, соціальної стипендії студента, який не може бути менше прожиткового мінімуму в розрахунку на одну людину в місяць. Важливим є і пропозиція, що розмір плати за навчання для осіб, які навчаються на платній основі, не може змінюватися протягом терміну укладеного договору.

У свою чергу, автор законопроекту № 9655-2, окрім вже зазначених тенденцій, пропонує кілька нововведень, що стосуються присвоєння вузу статусу національного, а також питань ліцензування, мови викладання і т. д. Так, за задумом народного обранця, ліцензія видаватиметься вузам окремо на кожну спеціальність на безстроковий період і може бути анульована тільки на підставах, передбачених законом про вищу освіту.

Зарубіжний досвід

Підводячи підсумок, слід зазначити, що європейська система вищої освіти, до якої так прагне Україна, теж сформувалася не відразу. Фахівці відзначають, що один з останніх етапів її формування припав на 1992-2006 рр.., і в його результаті вища освіта в європейських країнах спрямована, в першу чергу, на розвиток трудових ресурсів в умовах швидко мінливого ринку праці і приєднання нових країн до ЄС. Крім того, система вищої освіти важлива для європейців тим, що спрямована на формування європейської ідентичності, розвиток громадянської культури, створення єдиного європейського освітнього простору. Європейці доклали максимум зусиль для розширення та зміни розпочатих раніше освітніх програм, для усунення бар'єрів, що виникають між освітою та промисловістю, розвитку програм освіти для дорослих та дистанційної освіти - загалом, для вирішення всіх тих проблем, які зараз не чужі і Україні. Адже більшість вітчизняних вузів займаються не вихованням і випуском висококваліфікованих фахівців, а тим, що заробляє гроші на охочих здобути вищу освіту, тому що це престижно.

Коментар

Міністр освіти і науки, молоді та спорту Дмитро Табачник:
- насправді навколо цього документа дуже багато демагогії. Це не закон Табачника - робоча група працює над документом вже 5 років, і вже видно суттєві поліпшення. У цьому законопроекті закладені основні кроки реформування вищої школи. 32 його статті визначають фінансову, інституційну, економічну і академічну незалежність вузів. Також ми, згідно з Європейською рамкою кваліфікацій, переходимо на освітні рівні бакалавра, магістра, доктора філософії, а як національну особливість зберігаємо молодшого спеціаліста, щоб не зруйнувати підготовку кваліфікованих майстрів. І зберігаємо ступінь доктора наук.

Закон зачіпає ще одну болючу тему - оптимізацію мережі вищих навчальних закладів. Але ми розуміємо, що майже 900 вузів для України - непосильний тягар, який розмиває якість освіти. Фактично деякі заклади перетворюються в крамниці з виготовлення та продажу дипломів. А так не повинно бути. Потрібно створити потужні університети з гарною матеріальною базою та якісним викладацьким складом.

За матеріалами: Судово-юридична газета | Єгор Желтухін