Головна Аналітика Новий Закон про зайнятість - удар по безробіттю

Новий Закон про зайнятість - удар по безробіттю
П'ятниця, 27 квітня 2012, 14:51

Новий Закон про зайнятість - удар по безробіттюНещодавно на сайті Міністерства соцполітики для громадського обговорення було опубліковано законопроект "Про зайнятість населення" (далі - законопроект), пропонований замість діючого зараз однойменного закону. На думку віце-прем'єр-міністра, міністра соцполітики Сергія Тігіпка, прийняття нового закону завдасть істотного удару по безробіттю. У цій статті ми розповімо про основні механізми подолання проблеми безробіття, пропонованих в законопроекті, а також в розрізі положень законопроекту звернемося до прийнятого за основу проекту Трудового кодексу (законопроект № 1108).

Навіщо потрібен новий закон

Чинний закон "Про зайнятість населення" був прийнятий ще в 1991 р., і незважаючи на те, що в нього було внесено безліч змін, на сьогоднішній день він не відповідає вимогам часу. Серед проблем, які пропонується вирішити за допомогою нового Закону, автори проекту виділяють високий рівень тіньової зайнятості; велику частку економічно неактивного населення працездатного віку (близько 8 млн.) при низькому рівні зайнятості по відношенню до всього населення; невідповідність робочої сили вимогам сучасної економіки; дисбаланс між попитом і пропозицією робочої сили (в середньому на одну вакансію претендує 8 осіб); істотний рівень молодіжного безробіття (близько 20%); низький рівень підприємницької активності населення; неефективність роботи Держслужби зайнятості при одночасній існуючій необхідності приведення роботи приватних кадрових агентств у відповідність зі стандартами міжнародної практики. Як бачимо, проблем накопичилося безліч, і, на думку авторів законопроекту, запропоновані ними механізми здатні вирішити велику їх частину.

Зайнятість і безробіття

Приведенням чинного законодавства у відповідність до вимог сучасності пояснюється введенням на законодавчому рівні вельми обширного термінологічного апарату.

Зокрема, пропонується нове визначення поняття "зайнятість" - під нею, відповідно до ч. 1 ст. 3 законопроекту, запропоновано розуміти не заборонену законодавством діяльність громадян, пов'язану із задоволенням особистих і суспільних потреб, з метою отримання доходу (зарплати) в грошовій чи іншій формі, а також діяльність осіб, які працюють безкоштовно на підприємствах, заснованих на власності та праці членів однієї сім'ї. Таким чином, законодавець вдосконалить і розширить існуюче визначення. У той же час під безробіттям запропоновано розуміти соціально-економічне явище, зумовлене відсутністю в частині економічно активного населення (згідно з документом, це люди від 15 до 70 років) можливості реалізувати право на працю. Також передбачені визначення таких термінів, як "вакансія", "вільно обрана зайнятість", "державне регулювання зайнятості", "економічна активність населення", "молодий спеціаліст", "невдале працевлаштування".

Містить законопроект і норми, що встановлюють права в сфері зайнятості (право на працевлаштування, на профорієнтацію і навчання, на соцзахист від безробіття, на працевлаштування за кордоном). У цьому аспекті він почасти співвідноситься з прийнятим у першому читанні проектом Трудового кодексу. Крім того, документ чітко визначає категорії громадян, які є недостатньо конкурентоспроможними на ринку праці, а також мету і основні напрямки держполітики в сфері зайнятості населення. Однак особливий інтерес представляють запропоновані економічні механізми вирішення проблем в цій галузі. Розглянемо найбільш яскраві з пропозицій.

Стимулювання роботодавців та підприємництва

Вперше в профільному законі пропонується чітко закріпити економічні стимули підвищення зацікавленості роботодавців у прийнятті на роботу недостатньо конкурентоспроможних на ринку праці осіб, а також заходи, спрямовані на стимулювання самозайнятості населення та створення нових робочих місць суб'єктами малого підприємництва.

Передбачено, що роботодавцю, який працевлаштовує на два і більше років на нове робоче місце за направленням Держслужби зайнятості громадян, віднесених, згідно з ч. 1 ст. 14 законопроекту, до осіб, недостатньо конкурентоспроможних на ринку праці (до них належать, зокрема, молодь, що здобула освіту, а також люди передпенсійного віку), протягом року компенсуються витрати по ЄСВ за кожну таку особу (ст. 25 законопроекту). Аналогічна компенсація передбачається і для суб'єктів малого підприємництва, якщо вони працевлаштовують на два і більше років на нове робоче місце безробітних за направленням Держслужби зайнятості (ст. 26 законопроекту). Крім того, прикінцевими та перехідними положеннями законопроекту передбачено, що роботодавець, що забезпечував протягом року створення нових робочих місць і працевлаштовував на них працівників з оплатою в розмірі не менше 3 мінімальних зарплат, має право на зменшення розміру ЄСВ в наступному році за кожного такого працівника.

Для стимулювання самозайнятості та підприємницької ініціативи населення Держслужба зайнятості буде забезпечувати надання безкоштовних консультацій з питань законодавчого застосування та ведення підприємницької діяльності (консультаційні послуги Держслужба зайнятості надає і зараз). При цьому безробітним, які виявили бажання займатися підприємництвом, одноразово виплачуватиметься допомога по безробіттю для організації такої діяльності. Відзначимо, що пряме встановлення в профільному законі таких компенсацій має підвищити ефективність стимулювання роботодавців у вирішенні проблеми безробіття, адже нині чинний закон містить на цей рахунок лише загальні фрази, але не містить чітко встановлених розмірів пільг і компенсацій.

Квоти залишаться

Описані заходи стимулювання, як бачимо, стосуватимуться, насамперед, тих випадків, коли роботодавець візьме працівника на новостворене робоче місце. Однак передбачений у чинному законодавстві обов'язок роботодавців працевлаштовувати за квотами ці категорії осіб залишиться. Згідно ч. 2 ст. 14 законопроекту, квота повинна встановлюватися так: для підприємств з чисельністю працівників від 20 до 50 осіб - 1 робоче місце; для підприємств з чисельністю працівників від 51 особи - 2% середньооблікової чисельності працівників за попередній календарний рік. Причому роботодавці будуть розраховувати розмір цієї квоти самостійно. Нагадаємо, що зараз квота становить 5% від середньоспискової кількості співробітників для всіх підприємств з кількістю працівників понад 20 осіб.

Відзначимо також, що квотування робочих місць для соціально незахищених осіб передбачається і прийнятим за основу проектом Трудового кодексу. Однак порядок визначення квот інший. Так, згідно з ч. 2 ст. 35 проекту Кодексу, квоти робочих місць для осіб, які потребують соціального захисту, встановлюються виконкомами місцевих рад та доводяться до відома роботодавців.

Хочеться звернути увагу і на те, що згідно із законопроектом, штраф за недотримання умов щодо прийому на роботу за квотами становитиме 2 (зараз - 4) мінімальні зарплати. Одночасно нагадаємо, що проектом Трудового кодексу передбачається, що в разі відмови в прийомі на роботу особи, направленої в рахунок встановленої квоти, роботодавець зобов'язаний виплатити цій особі компенсацію у 2-кратному розмірі мінімальної зарплати. Як бачимо, між проектом закону і проектом Трудового кодексу існує деяка неузгодженість пропонованих норм. Однак, враховуючи, що документи поки не прийняті парламентом, можна розраховувати, що ці недоліки будуть усунені.

Коротко про інші нововведення

Крім описаних вище заходів щодо стимулювання зайнятості населення, законопроект містить і інші, не менш цікаві нововведення. Наприклад, на роботодавця, який виконує інфраструктурні проекти за бюджетні кошти, пропонується покласти обов'язок щодо залучення безробітних на такі роботи. При цьому ефективність реалізації проектів буде визначатися в т. ч. і за показником створення нових робочих місць. Для молодих фахівців, які погодилися працювати в сільській місцевості, передбачаються так звані підйомні виплати в розмірі 5 мінімальних зарплат. Особи старше 45 років зі страховим стажем більше 15 років отримають право на "ваучер" на професійне навчання. Профнавчання безробітних буде здійснюватися на замовлення роботодавця під конкретне робоче місце або для самозайнятості особи.

Ряд заходів передбачено і для підвищення ефективності роботи Держслужби зайнятості, що, на думку, авторів законопроекту, повинна посилити контроль за використанням страхових коштів. Крім того, передбачено введення держрегулювання діяльності приватних кадрових агентств - цьому питанню присвячено окремий розділ законопроекту. На приватні агентства зайнятості пропонується покласти обов'язок інформувати Держслужбу зайнятості про існуючі на ринку вакансії. Крім того, в законі запропоновано встановити пряму заборону на оплату шукачами послуг таких агентств - вони зможуть отримувати гонорари лише від роботодавців.

Суттєвого доопрацювання зазнали також норми про безробіття і статус безробітних. Досить сказати, що цьому питанню присвячено окремий розділ законопроекту, а в нині чинному законі - лише одна стаття. Наприклад, пропонується встановлювати статус безробітного з першого дня звернення до Держслужби зайнятості (зараз має пройти 8 днів з моменту постановки на облік в центрі зайнятості при відсутності підходящої роботи).

Висновок

У цій статті ми зупинилися лише на деяких нововведеннях, які пропонуються в проекті нового закону "Про зайнятість населення". Характеризуючи документ в цілому, хочеться відзначити, що він достатньо деталізований і істотно розширює і конкретизує положення чинного законодавства у цій сфері. Безперечно, головним позитивним моментом є наявність чітко прописаних механізмів стимулювання роботодавців до вирішення питань безробіття.

Андрій Мединський
Судово-юридична газета № 15, 23-29 квітня 2012