Головна Аналітика Новий Закон "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" дозволить державі втручатися в усі сфери діяльності правозахисників

Новий Закон "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" дозволить державі втручатися в усі сфери діяльності правозахисників
П'ятниця, 11 травня 2012, 12:07

Новий профільний закон дозволить державі втручатися в усі сфери діяльності правозахисників, залишивши в минулому професійні таємниці

Після проведення судової реформи, яка остаточно перетворила служителів Феміди на слухняних виконавців поточних завдань Банкової, єдиною "неохопленою" ланкою вітчизняної правової системи залишалися адвокати. Адміністрація Президента вирішила ліквідувати і цю прогалину, тим більше що зараз українські правозахисники живуть за правилами явно застарілого закону зразка 1992 року. В кінці травня у Верховній Раді зареєстрований президентський законопроект "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", підготовку якого курирував керівник Головного управління з питань судоустрою АП Андрій Портнов. На відміну від попередніх провальних спроб реформувати вітчизняну адвокатуру нинішньому документу уготовано швидке проходження через парламент, оскільки головні його положення вже узгоджені на найвищому рівні. А мотивація його прийняття не викликає сумнівів у користі нового закону: як сказано в пояснювальній записці до проекту, його положення посилять захист прав і свобод громадян та підвищать якість наданої їм правової допомоги.

Поголовна перереєстрація

Новий законопроект дійсно містить ряд дуже прогресивних норм, які дозволяють, наприклад, займатися адвокатською діяльністю особам, які здобули освіту за кордоном і іноземним правозахисникам. Документ також розширює права адвокатів, надаючи їм можливість вилучати речі і документи, необхідні для побудови якісного захисту клієнта, встановлює чіткі терміни реагування на адвокатський запит і вводить адміністративну відповідальність за їх недотримання. Втім, всі ці та інші корисні новації не можуть приховати головної мети запропонованої владою реформи - встановити жорсткий контроль над правозахисною сферою, що дозволяє тримати адвокатів у вузді під страхом відлучення від професії, і відкрити нове джерело доходів не тільки для скарбниці, а й для основних кураторів цієї сфери.

У разі затвердження законопроекту в нинішньому його вигляді бажаючим зайнятися правозахисною діяльністю доведеться пройти через сито створених в майбутньому рад адвокатів регіону. "Крім складання кваліфікаційного іспиту претендентам необхідно буде пройти стажування, керівника якої призначить рада адвокатів регіону. Таке стажування повинна підтвердити готовність особи самостійно займатися адвокатською діяльністю. Для чого вводиться ця вимога - незрозуміло. Адже кандидат в адвокати і без того має мати як мінімум дворічний досвід роботи в галузі права і здати кваліфікаційний іспит. Не можна допустити, щоб суб'єктивна думка керівника стажування кардинально впливала на те, чи зможе особа займатися адвокатською діяльністю. Такий підхід тільки сприяє корупції ", - вважає Володимир Терещенко, партнер міжнародної юридичної фірми "Вернер і партнери". До слова, в підвішеному стані опиняться і вже практикуючі фахівці. "Так, ст. 14 і 15 законопроекту легалізують діяльність тільки адвокатських бюро та об'єднань, а також прописують дуже розпливчастий порядок їх реєстрації. А де юридичні фірми або бюро, адвокатські кабінети, що робити адвокатам, які працюють в юридичних фірмах і т.п.? Проводити перереєстрацію своїх компаній? На ці питання документ не дає відповіді", - говорить Андрій Чернишенко, заступник директора ЮФ "Можаєв і партнери". Масова перереєстрація - цілком реальний варіант розвитку подій. Тим більше що президентський законопроект обумовлює створення єдиного реєстру адвокатів, що саме по собі означає тотальну ревізію ринку. Правознавці не сумніваються: навіть якщо сама процедура офіційно буде безкоштовною, без традиційних для таких випадків аргументів навряд чи вдасться обійтися.

Новий дисциплінарний колгосп

Неприємно здивувало юристів та інше нововведення, яке передбачає добровільно-примусове членство в професійному об'єднанні. Згідно ст. 45 законопроекту з моменту реєстрації недержавної некомерційної організації - Національної асоціації адвокатів України, її членами автоматично стають всі особи, які мають свідоцтва на право здійснення адвокатської діяльності. І справа навіть не в тому, що нове об'єднання доведеться утримувати (як, втім, і новостворені кваліфікаційно-дисциплінарні комісії, регіональні ради адвокатів, Рада адвокатури України, Вищу ревізійну комісію адвокатури, члени яких будуть отримувати винагороду за рахунок коштів від здачі кваліфікаційних іспитів, внесків адвокатів, фізичних та юридичних осіб та інших, не заборонених законом джерел). Національна асоціація може стати досить дієвим механізмом підтримки "порядку" і стрункості рядів вітчизняних правозахисників. Те, що держава зможе впливати на адвокатів, не викликає сумнівів. "Ст. 36 надає право звертатися зі скаргою на поведінку адвоката всім, кому стали відомі факти порушення ним професійної етики. Що, в свою чергу, загрожує дисциплінарними стягненнями. Причому винесене рішення може бути оскаржене в суді не тільки тим адвокатом, який потрапив під роздачу, а й особою, яка ініціювала звернення (ст. 42). У цьому випадку суд може і посилити покарання (в тому числі навіть позбавити права на адвокатську діяльність). Іншими словами, держава через суди зможе контролювати "незручних" адвокатів ", - припускає Олександр Мінін, старший партнер "КМ Партнери".

Залучити ж адвокатів до дисциплінарної відповідальності і зовсім не складе особливих труднощів, враховуючи, що законопроект не соромлячись, втручається практично в усі сфери діяльності правозахисників, аж до регламентації договірних відносин з клієнтом та розміру гонорару. "Більше того, проектом пропонується ряд обмежень, які згодом можуть негативно відбитися на захищеності і самостійності адвоката: неможливість займати позицію, протилежну волі клієнта (крім самообмови клієнта) і навіть заборона відмовлятися від надання допомоги, крім встановлених законом випадків (а вони-то як раз і не встановлені). Насторожує і те, що адвокатська таємниця (документи та інформація) повинна бути розкрита за письмовою заявою клієнта, що може використовуватися державними органами для отримання від адвоката конфіденційної інформації ", - доповнює Олексій Гришко, адвокат адвокатської фірми" Грамацький і партнери ".

ДУМКА ЕКСПЕРТА

Сергій Боярчуков, управляючий партнер ЮК "Алексєєв, Боярчуков і партнери"

Проектом не регулюється дуже важливе питання: чи є адвокатська діяльність підприємництвом. Щодо адвокатських бюро та об'єднань вказується, що вони відносяться до юридичних осіб, без згадки про їх прибутковість / неприбутковість. Таким чином, самостійно практикуючий адвокат зобов'язаний обкладати свої доходи за ставкою 15 (17)% і сплатити єдиний соціальний внесок в розмірі 34,7% від доходу. Тоді як звичайний юрист, що має статус "спрощенця", сплатить податок зі свого доходу максимум за ставкою 5%. У зв'язку з цим виникає питання: чи є вигідним для юриста отримання свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю? Така ситуація зачіпає і інтереси споживачів юридичних послуг. Адже адвокат, заплативши податок у розмірі половини свого доходу, природно відобразить ці витрати на вартості наданих послуг.

Тетяна Сметанін
Коментарі  (http://comments.com.ua/) № 19, 11-17 травня 2012