Головна Аналітика Довіреність на автомобіль не "рулить"

Довіреність на автомобіль не "рулить"
Неділя, 13 травня 2012, 17:06

Довіреність на автомобіль не Щоб уникнути ризиків при купівлі вживаного автомобіля слід укладати договір купівлі-продажу, а не оформляти генеральну довіреність

На сьогоднішній день ринок переповнений автомобілями, і досить часто угоду їх купівлі-продажу власники оформляють шляхом видачі набувачу генеральної довіреності на користування, володіння і розпорядження автомобілем. Пов'язано це, в першу чергу, з дорожнечею обов'язкових і "не зовсім" платежів, здійснюваних при переоформленні права власності на авто відповідно до чинного законодавства України. Проте така форма угоди насправді є досить небезпечною для обох сторін. Розглянемо подібні правовідносини в законодавчому руслі.

На законних підставах

Згідно зі статтею 638 Цивільного кодексу України, договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до статей 639 і 640 Цивільного кодексу України договір може бути укладений в будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а при необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Згідно з пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України № 1388 від 7 вересня 1998 року "Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів і мопедів", власники транспортних засобів та особи, які експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (отримання ) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, які є підставою для внесення змін у реєстраційні документи. Строк державної реєстрації продовжується у разі подання документів, що підтверджують відсутність можливості її проведення Власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини).

Таким чином, виходячи з вищевказаних норм, договір купівлі-продажу автомобіля підлягає державній реєстрації в установленому законом порядку, а значить, і право власності на нього переходить до нового власника лише після відповідної реєстрації. Тому неможливо оформити угоду з передачі у власність автомобіля будь-яким іншим способом.

Продавці на вигадку хитрі

Щоб уникнути ємного, дорогого і стомлюючого процесу переоформлення права власності на відчужуваний автомобіль наші співгромадяни придумали наступний спосіб. Замість укладення відповідного договору та подальшої державної реєстрації права власності, набувач передає продавцю грошові кошти, натомість останній передає набувачеві розписку про отримання грошових коштів, генеральну довіреність на право користування, володіння і розпорядження автомобілем і безпосередньо сам автомобіль.

Однак таке оформлення не тягне за собою наслідків угоди з відчуження автомобіля. На підтвердження цього звертаю увагу на наступне.

Відповідно до частини 3 статті 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

А згідно з частиною 1 статті 237 Цивільного кодексу, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Таким чином, довіреність не тягне за собою виникнення у повіреного права власності на автомобіль. На підставі довіреності він може лише користуватися, володіти і розпоряджатися ним від імені її власника, а тому вона жодним чином не може бути прийнята як договір відчуження.

Відповідно, якщо майно так званого "продавця за дорученням", наприклад, буде заарештовано або продано з публічних торгів у порядку, передбаченому чинним законодавством, або продано самим власником, то "покупець за дорученням" позбудеться всіх прав, наданих йому довіреністю. Те ж стосується і "продавця за дорученням", на якого в подальшому можуть бути покладені, наприклад, адміністративні штрафи за порушення Правил дорожнього руху, накладені на "покупця за дорученням".

Після "світової фінансової кризи" у судовій практиці збільшилась кількість справ, пов'язаних із стягненням банком заборгованостей з боржників за кредитними договорами, і, як правило, у боржників не виявляється необхідної грошової суми на задоволення цих вимог. У цьому разі вимоги задовольняються шляхом реалізації майна боржника, серед якого нерідко виявляються автомобілі, "продані за довіреністю". Тим часом особа, яка придбала авто, залишається і без грошей, сплачених за нього, і без автомобіля. Далі починаються довгі й неприємні судові процеси, які тягнуть за собою додаткові чималі витрати грошей і часу, які в рази перевищують ті витрати, які були б понесені при державній реєстрації права власності на автомобіль.

Коментарі
Скупий платить двічі

Віталій Ізвеков, юрист ЮК Jurimex
У разі якщо власник транспортного засобу вирішив продати автомобіль, заощадивши при цьому на сплаті податків і різного роду держмита при оформленні угоди, то, звичайно ж, йому потрібно бути готовим до неприємностей, пов'язаних з такою спробою економії.

По-перше, такий автомобіль неможливо буде поставити новому власнику на облік в управлінні ДАІ, так як для цього потрібен документ, що підтверджує перехід прав власності, якими і є договори купівлі-продажу, міни, дарування, біржова угода або ж довідка-рахунок.

По-друге, всі обов'язки власника транспортного засобу залишаться за продавцем авто. Тобто техогляд (нема гарантії, що його проведення знову не стане нормою), страхування, сплата податкових зборів або інших платежів залишаються обов'язком "колишнього" власника.

По-третє, ніхто не знімає з "колишнього" власника відповідальність за заподіяну шкоду третім особам з використанням цього транспортного засобу як джерела підвищеної небезпеки.

І наостанок, продавцеві транспортного засобу потрібно завжди готуватися до візиту контролюючих та правоохоронних органів з питаннями про ухилення від сплати податків, угон або викритті де-юре належного продавцеві автомобіля в злочинах і т.д.

Тому при плануванні продажу автомобіля не слід забувати про перевірену народну мудрість: "Скупий платить двічі".

Під нотаріальним наглядом

Ігор ФЕДОРЕНКО, адвокат, керівник сектора АТ "АФ" АКТІО "
Згідно з чинним Цивільним кодексом України, щодо договорів купівлі-продажу автомобілів відсутні особливі вимоги, в тому числі і щодо їх нотаріального посвідчення або державної реєстрації такої угоди.

У той же час Закон України "Про дорожній рух" встановлює, що до участі в дорожньому русі допускаються тільки транспортні засоби, що пройшли реєстрацію в ДАІ. Тому при визначенні форми договору виникає необхідність орієнтуватися на вимоги нормативних актів, що передбачають перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких в органах ДАІ може відбуватися реєстрація транспортного засобу, і вимоги до них.

Якщо порядок оформлення угоди купівлі-продажу вживаного автомобіля між громадянами не передбачає звернення до відповідної товарної біржі або спеціалізованого комісійного магазину, їм необхідно звертатися за нотаріальним посвідченням договору купівлі-продажу, щоб він відповідав вимогам нормативних актів про порядок реєстрації транспортних засобів. В іншому випадку в реєстрації автомобіля буде відмовлено через невідповідність правовстановлюючого документа вимогам нормативних актів про порядок реєстрації транспортного засобу.

Необходимое оснащение для комфортной работы с видео, в том числе hd видеорегистратор заказывайте на bezpekactv.com.ua.