Головна Аналітика Фінансова піраміда: чи здатна держава захистити громадян від неї?

Фінансова піраміда: чи здатна держава захистити громадян від неї?
Субота, 01 вересня 2012, 20:56

Через розвал найбільшої на теренах колишнього СРСР фінансової піраміди МММ в 90-х роках минулого століття своїх заощаджень позбулися 10-15 млн. ошуканих вкладників. Слідство ж визнало жертвами лише трохи більше 40 тис. чоловік. Офіційний борг перед цими людьми засновника піраміди складає близько $ 110 млн. Відроджена у 2011 р. МММ проіснувала лише рік і 5 місяців, хоча, по завіреннях самого засновника, повинна була працювати кілька десятиліть. В кінці травня цього року було оголошено про створення нової піраміди, але й вона вже зазнала краху. Як це не парадоксально, але в ці та подібні ігри знову і знову опиняються втягнутими мільйони людей, незважаючи на гіркий досвід попередників. Чому ж так відбувається і чи може держава цьому протистояти, захистивши своїх громадян і фінансову систему, з'ясовувала "Судово-юридична газета".

Фінансова піраміда: чи здатна держава захистити громадян від неї?Причина - фінансова неграмотність

Якими б не були першопричини потягу людей до легкої наживи, актуальним для суспільства і держави залишається питання захисту вкладників та фінансової системи від грошових пірамід і їх численних варіацій. Учасники прес-клубу "Фінансові піраміди: чи здатна держава захистити від них громадян і фінансову систему?", Серед яких були представники і державних регуляторів, та банківського сектора, і юристи, і правоохоронці, однією з основних причин виникнення фінансових пірамід і великої кількості постраждалих від них назвали фінансову безграмотність населення.

За словами радника голови Держінспекції з питань захисту прав споживачів Михайла Стрельнікова, наше населення "казково фінансово безграмотне". Підтримав чиновника і його колега, директор юридичного департаменту НБУ Віктор Новиков, який висловив думку, що в боротьбі проти фінансових пірамід, як і в медицині, найбільш ефективні як раз не заборони чи покарання, а профілактика і запобігання. "Ми повинні розвивати фінансову грамотність з найменших років, зі школи", - зазначив банкір.

Слід підкреслити, що питання це не таке вже й тривіальне, як може здатися на перший погляд. Адже всі пам'ятають епоху трастів та подібних інвестиційних компаній. Правда, справедливості заради варто відзначити, що подібні афери існують не тільки в Україні чи на пострадянському просторі - це бич багатьох країн. Наприклад, сербська компанія Caritas в 1992-1994 рр.. обіцяла своїм вкладникам 800% річних за 6 місяців. У той же час, виникає питання, наскільки зацікавлені підвищувати фінансову грамотність населення банки, що видають кредити під 70%.

Заборона реклами

Крім ліквідації фінансової безграмотності, необхідно ще й максимально обмежити рекламу фінансових пірамід. У всякому разі, така думка була висловлена представниками банківського сектора.

За словами заступника правління одного з великих банків Світлани Черкай, в умовах фінансової турбулентності, яка зараз існує, досить стабільні важелі інвестицій, такі як депозити і цінні папери, підірвали свою репутацію, і люди не розуміють, куди інвестувати кошти. У цей період і з'являються ті, хто хоче легкої наживи. Тому захист людей і фінансової системи - це, насамперед, соціальна відповідальність трьох сторін: держави, фінансових установ та ЗМІ.

Також експерт відзначила, що в сучасних фінансових пірамідах вражає саме вміння подати інформацію про грошові перевагах - в кожній рекламці детально розписано, скільки вкладник може отримати через місяць, через два місяці, через півроку ... "Це те, чого зараз не вистачає банківській системі як при розміщенні грошових коштів, так і при видачі кредитів. Це якраз те, чого банкіри могли б повчитися. Бо назвати таку відкритість феноменом в чистому вигляді не можна, а те, що в оборотах таких пірамід задіяні засоби мільйонів людей, - мабуть, насамперед, продумана піар-акція ", - підкреслила пані Черкай.

Що можна зробити, щоб зупинити наступ фінансових пірамід? В першу чергу, не слід надавати медіа-простір для подібних маніпуляцій. Причому слід враховувати, що часто в таких випадках негативний піар використовується як позитивний. Тому тільки консолідація ЗМІ, державних регуляторів і банків зможе захистити клієнтів від подібних фінансових махінацій.

Першопричини

Психологи відзначають, що первинний компонент феномена фінансової піраміди - психологічна складова. За словами старшого наукового співробітника лабораторії психології мас Національної академії педагогічних наук України Тетяни Бєлавіна, такі явища виникають на тлі поширення ідеології миттєвого збагачення, швидкого придбання легких грошей: "Така ідеологія завжди існувала і була присутня як архаїчне явище, оскільки це гроші легкі, незароблені. Крім того, людина ще й прагне випробувати "ефект торжества", адже коли гроші заробляються, це приносить задоволення, але не приносить відчуття урочистості через те, що "фокус вдався". А існуючі умови життя якраз і зумовлюють потребу за всяку ціну поліпшити фінансове положення ".

"По-перше, всі знають про диференціацію за майновою ознакою, по-друге, зміни політичного контексту (розвал СРСР - прим. Ред.) відбулося швидко, а ідеологія так швидко не змінюється, тому що залишилися як би радянські установки, які відтворюються в наступних поколіннях і продовжують жити ", - продовжила психолог. Для наочності можна провести аналогію з пацюком у лабіринті, коли тварина спочатку знаходить приманку, потім, коли приманку прибирають, ще кілька разів приходить до місця, де вона була. Але після кількох таких заходів щур перестає це робити, тобто її поведінка змінюється. У наших вкладників, зазначають психологи, поки, на жаль, помітних змін немає.

Крім того, частина вкладників просто самовпевнені, переконані в тому, що вони професіонали, що з ними нічого подібного не може статися. Більшість людей перебувають у стані стресу, а тому сподіваються, що гра в наперстки або вигідний вклад можуть їх врятувати. На думку все тих же психологів, спрацьовує так званий механізм сект, коли люди втягуються самі, втягують інших і кажуть, що все буде добре. І так далі, і знову, і знову ... При цьому накладається прищеплена роками віра в те, що інформація, надрукована в газеті або показана по телевізору, апріорі правдива. Це, в свою чергу, відіграє не останню роль, підштовхуючи потенційну жертву фінансової піраміди до фатального кроку. Тобто за рахунок ірраціонального мислення відбувається міфологізація події, яка, крім іншого, обумовлено ще й феноменом довіри, підкреслюють фахівці.

Деякі експерти схильні вважати, що з цим нічого не поробиш, і діяльність фінансових пірамід неможливо заборонити на законодавчому рівні, оскільки їх організаційно-правові форми і методи роботи можуть бути дуже різні. У той же час, переважна більшість людей розуміють, що несучи гроші у фінансову піраміду, вони можуть їх втратити. Тим не менш, це їх не зупиняє, вони готові ризикувати, оскільки це, за великим рахунком, гра. Заборонити грати в неї не можна, та й неможливо. Що могла б зробити держава в такій ситуації, так це сформулювати правила такої гри і своє ставлення до неї.

 За матеріалами: Судово-юридична газета | http://sud.ua/newspaper