Головна Аналітика Банкам стане простіше забирати заставу у позичальників

Банкам стане простіше забирати заставу у позичальників
Субота, 13 жовтня 2012, 00:17

Парламент прийняв закон, який суттєво посилює права банків-кредиторів у разі розірвання кредитного договору. Однак на істотне поліпшення ситуації з проблемними кредитами розраховувати не доведеться. Найбільш важкі судові процеси пов'язані з великими юрособами, власники яких мешкають у стінах того самого українського парламенту.

Верховна Рада прийняла законопроект № 11029 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання господарських зобов'язань", яким передбачається, серед іншого, що у разі визнання недійсним кредитного договору суд за заявою кредитора накладає арешт на заставне майно позичальника або поручителя.

Банкам стане простіше забирати заставу у позичальників Нині ж, після визнання кредитного договору недійсним, договір застави, який забезпечував виконання основного зобов'язання за кредитним договором, припиняв свою дію. І у випадку, якщо у боржника не виявлялося необхідних коштів, банк не міг звернути стягнення на заставне (іпотечне) майно, так як відповідний договір припиняв свою дію.

Згідно з нововведенням, арешт може бути знятий, якщо протягом 30 днів з моменту набрання чинності судового рішення позичальник поверне банку суму, встановлену судом. В іншому випадку кредитор зможе звернутися до суду з позовом про стягнення арештованого майна.

При цьому визнання недійсним кредитного договору поширюється в тому числі і на фізичних осіб, тоді як у першій редакції законопроекту ця норма поширювалася тільки відносно юридичних осіб та підприємців.

Зміни істотно зміцнять позиції кредиторів. "При виникненні питань оскарження договорів, закон значно посилює права кредиторів і надає можливість привести до зменшення проблемної заборгованості в комерційних банках", - коментує заступник голови правління банку "Даніель" Василь Невмержицький.

За словами банкіра, звичайному українському позичальникові не варто побоюватися яких-небудь зловживань з боку кредитно-фінансових установ або виконавчих служб. Тим більше що подібні важкі судові процеси щодо повернення коштів - це, як правило, процеси з юридичними особами, а саме з великими корпораціями.

Втім, як підмітила старший юрист юридичної групи LCF Олена Волянська, на деякі аспекти все ж потрібно звернути увагу. Незважаючи на те, що в разі визнання договору недійсним кредитор зобов'язаний повернути виплачені боржником відсотки, закон не встановлює ніяких додаткових гарантій для боржника щодо виплат з боку кредитора.

До того ж ще до вичерпання всіх можливих заходів стягнення заборгованості боржник або поручитель обмежується в своєму праві здійснювати право власності щодо належного йому майна. Тоді як ст. 41 Конституції України встановлено, що право власності є непорушним. Таким чином, дані норми закону порушують конституційні права українців.

Крім того, даним законом були істотно зменшені права кредиторів - небанківських структур: законопроект пропонує посилити вплив кредитора, борги якого забезпечені заставами. "Банк-кредитор отримує першочергове право на задоволення своїх вимог за рахунок майна боржника, на яке судом накладено арешт. Відповідно, вимоги інших кредиторів спочатку мають менший пріоритет і не захищені належним чином", - роз'яснює Олена Волянська.

За матеріалами:
Економічні вісті (www.eizvestia.com)
Автор: Леся Виговська