Головна Договір доручення, довіреність

Договір доручення зразок | Довіреність зразок
1 Договір доручення на надання юридичних послуг 7017
2 Генеральна довіреність (фізичної особи - фізичній особі) 8333
3 Договір доручення на здійснення юридичних дій 8671
4 Генеральна довіреність на управління та розпорядження майном 8849
5 Зразок договору доручення 12501
6 Договір доручення на укладення договору оренди приміщення 5206
7 Договір доручення 9473
8 Довіреність на здійснення операцій із цінними паперами 5507
9 Довіреність на укладання договору найму квартири 4071
10 Довіреність (разова) від імені юридичної особи на укладення договору 17318
11 Довіреність (спеціальна) від імені юридичної особи на укладення договору 9657
 

Поняття
Фізичні та юридичні особи для здійснення своїх цивільних прав та обов'язків іноді змушені користуватися послугами осіб, які роблять для них різні дії, що тягнуть виникнення, зміну або припинення цивільних правовідносин. Відносини такого роду прийнято називати «представництвом». Найбільш поширеним договором, що породжує відносини представництва, є договір доручення.

Договір доручення - договір, за яким одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Права і обов'язки по угоді, вчиненій повіреним, виникають безпосередньо у довірителя.

Функція цього договору полягає в тому, що він покликаний врегулювати відносини між повіреним і довірителем, утворюючи внутрішню сторону відносин. Зовнішня сторона відносин відбивається у повноваженнях повіреного, зафіксованих у зразку договору доручення.

Слід розрізняти відплатний договір, який крім відносин представництва породжує так же зобов'язальні відносини (зобов'язання з надання посередницьких послуг) та безоплатний. Важливою особливістю договору є те, що якщо він відплатний або його виконання пов'язане з матеріальними витратами, то він є двостороннім.

З моменту візування зразка договору доручення, довіритель бере на себе у відповідній частині ризик, пов'язаний з виконанням даного ним доручення. Підставою виникнення прав та обов'язків у довірителя по відношенню до третьої особи служить не текст зразка договору як такого, а угода, яку укладає повірений від імені довірителя.

Характеристики договору доручення:

взаємність договору, тобто обидві сторони договору (повірений і довіритель) мають як і обов'язки (в даному випадку по відношенню один до одного), так і мають рівні права;
консенсуальний договір, тобто договір буде вважатися укладеним відразу після досягнення між повіреним і довірителем повної згоди по всіх істотних умовах;
безоплатність. Винагорода за договором може бути, але тільки якщо це заздалегідь передбачено самим договором доручення, або ж конкретно зазначено в законодавстві.

Особливості договору доручення:

Договори доручення представляють собою пряме представництво. У разі укладення угоди повіреним від імені довірителя, повірений не набуває відповідні права та обов'язки, тобто повіреному нічого переуступати довірителю.
Договір доручення відноситься до фідуціарних договорів, тобто до договорів, які освічені на довірі між сторонами. Повірений має повне право в будь-який момент відмовитися від доручення, а довіритель - скасувати доручення.
Предмет даного договору - це не самі фактичні дії. Тим не менш, вони можуть виникати при виконанні договору доручення, однак виконують вони лише допоміжну функцію.
Договором виражається надання послуг щодо здійснення значущих юридичних дій. При цьому поняття юридичних дій ширше самого поняття угод. Юридичні дії охоплюють дії патентного повіреного, дії судового представника у кримінальних та цивільних справах та інші подібні дії, які не зводяться до укладення угод.
Договір має особистий характер: повірений зобов'язаний особисто виконати ті дії, які вказані в договорі. І правонаступництво за договором доручення в більшості випадків неможливо. Крім того, внаслідок особистого характеру договору доручення, він може бути припинений при виникненні наступних випадків: відмова повіреного, скасування довірителем свого доручення, смерть або визнання повіреного або довірителя безвісно відсутнім, обмежено дієздатним чи недієздатним.

З визначення договору випливає, що довіритель зобов'язаний нести всі витрати за договором доручення, тобто відшкодовувати витрати, що виникають у повіреного і забезпечити його всіма засобами, які потрібні для виконання доручення.
Предмет
Предметом договору доручення є надання нематеріальних посередницьких послуг. Це явно випливає з легального поняття договору доручення. Результат діяльності повіреного не отримує упредметненого висловлювання, і досягнення того результату, до якого прагне довіритель не може бути гарантованого повіреним.

Таким чином, в поняття предмета договору доручень входять тільки юридичні дії повіреного. Ці дії можуть виражатися як в здійсненні операцій, так і в інших діях, у тому числі і не тягнуть придбання довірителем будь-яких прав і обов'язків. Наприклад, предметом договору доручення є здійснення повіреним контрольно-інспекційних функцій на споруджуваному об'єкті, перевірка бухгалтерської документації тощо. Подібні дії не тягнуть для довірителя виникнення будь-яких нових прав, але допомагає реалізувати вже наявні права довірителя.
Предмет договору доручення конкретизується у вказівках довірителя, які мають своєрідну форму замовлення на надання посередницьких послуг. Довіритель може давати повіреному будь-які вказівки, однак закон вимагає, щоб ці вказівки були "правомірними, здійсненними і конкретними", це прямо випливає з поняття договору доручення. Правомірність означає, що повірений при виконанні даного йому доручення повинен діяти строго в рамках закону. Здійсненність розуміється як можливість виконання дій, що становлять предмет договору доручення, відомими і доступними повіреному способами. Найбільш важлива для повіреного конкретність, тобто максимально ясне і доступне формулювання того, які дії доручає йому довіритель.

Необхідно відзначити також, що фактичні дії повіреного не мають самостійного значення. Фактичні дії повіреного, підлеглі цілям виконання юридичних дій, не входять до складу предмета договору доручення, а є лише умовами його належного виконання.
Сторони
Сторонами в договорі доручення є довіритель і повірений.

Довіритель - сторона договору доручення, довіряє виконання певних юридичних значущих дій іншій особі (повіреному) від імені та за рахунок довірителя.

Повірений - сторона договору доручення, яка зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії.

В якості сторін договору, як на стороні довірителя, так і на стороні повіреного можуть виступати будь-які особи, які мають цивільну правоздатність і дієздатність. Таким чином, договір доручення може укладатися між фізичними та юридичними особами.

Між тим, необхідно враховувати, що для деяких видів представництва за договором доручення необхідно мати ліцензію (патентні повірені, біржові брокери та ін.) Оскільки несуть відповідальність за договором фізичні особи повинні бути здатними здійснювати юридичні дії, і довіритель, і повірений повинні бути дієздатними. Що стосується юридичних осіб, то вони мають правоздатність і дієздатність за договором доручення в силу визнання за ними прав юридичної особи.

Повірений - сторона договору, яка зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Договір доручення з фізичною особою вважається дійсним, якщо ця особа є дієздатною. Особливістю даного договору є те, що в якості і довірителя, і повіреного можуть виступати тільки дієздатні особи.

Якщо договір доручення оформляє відносини комерційного представництва, то в якості сторони договору доручення - повіреного може виступати тільки фізична особа, яка є підприємцем, або комерційна організація. Комерційні представники - є спеціальними суб'єктами. Як правило, це компанії та підприємці-фахівці в певній галузі, в якій вони мають більш кваліфіковані знання, спеціальною інформацією, діловими зв'язками тощо. Саме ці риси роблять їх привабливими в якості сторін договору доручення.
Умови
Істотна умова договору доручення - це предмет договору, тобто детальний, вичерпний перелік тих юридичних дій, які повірений повинен вчинити від імені довірителя. При цьому вказівки довірителя, які складають істотну умову договору доручення, повинні бути правомірними, здійсненними і конкретними. В іншому випадку договір не може вважатися укладеним або він повинен бути визнаний недійсним, тому що в його тексті відсутня узгоджена істотна умова договору доручення.

Додатковими умовами договору доручення є:

  1. Строк договору доручення. Договір доручення може бути укладений із зазначенням строку, протягом якого повірений має право діяти від імені довірителя, або без такої умови договору доручення.
  2. Ціна договору доручення. Договір доручення може бути укладений із зазначенням ціни договору доручення (розміру винагороди повіреного) та порядку видачі винагороди або без такої вказівки.
  3. Відносини комерційного представництва. Якщо в договорі доручення повірений виступає як комерційний представник, то йому може бути надано довірителем право відступати в інтересах довірителя від його вказівок без попереднього запиту про це.
  4. Передоручення доручення. Договір доручення може бути укладений із зазначенням можливості передоручення виконання доручення іншій особі, або без такої можливості. Якщо право повіреного передати виконання доручення іншій особі не передбачено умовами договору доручення або передбачено, але замісник у ньому не пойменований, повірений відповідає за вибір заступника.
  5. Договір доручення може бути укладений з умовою відшкодування витрат повіреного або без такої умови. Якщо в тексті відсутній дана умова договору доручення, то довіритель зобов'язаний: відшкодовувати повіреному понесені витрати; забезпечувати повіреного засобами, необхідними для виконання доручення.
  6. Порядок здачі робіт повіреним. Договір доручення може бути укладений із зазначенням порядку здачі виконаних робіт або без такої вказівки.
  7. Перенесення терміну виконання доручення. У договорі доручення може бути передбачена можливість перенесення терміну здачі робіт.
Форма
У нормативно-правових актах не передбачені спеціальні вимоги до форми договору доручення, а значить необхідно застосовувати загальні правила про форму вчинення правочинів. Однак, необхідно враховувати, що довіритель зобов'язаний видати повіреному довіреність на вчинення дій, передбачених договором доручення. Довіреність необхідна для врегулювання взаємовідносин повіреного з третіми особами, власне форма договору доручення необхідна для врегулювання відносини між довірителем і повіреним. Таким чином, форма довіреності та форма договору доручення не є взаємовиключними документами, і для належного дотримання форми відносин необхідні і договір доручення, і довіреність. Між вимогами до форми довіреності і форми договору доручення немає прямої залежності. Загальні вимоги до довіреності описані в ЦК України. Як правило, форма договору доручення проста письмова, спеціальних наслідків її недодержання у вигляді недійсності договору доручення законом не передбачено.