|
- Поняття
- Договір позички (договір безоплатного користування) - договір, за яким одна сторона (позичкодавець) зобов'язується передати або передає річ у безоплатне тимчасове користування другій стороні (користувачу), а остання зобов'язується повернути ту ж річ у тому стані, в якому вона її отримала, з урахуванням нормального зносу або у стані, обумовленому договором позички.
Тимчасове користування майном без сплати винагороди, згідно з текстом зразка договору позички, за чинним законодавством поряд з орендою і наймом житлового приміщення входить до групи договорів, спрямованих на його експлуатацію, на отримання з такої дії корисних властивостей.
Як і при оренді майна, поняття договору безоплатного користування містить в собі вказівку на тотожну назву - договір позички.
В сучасних умовах договір позички або договір безоплатного користування широко вживається в цивільному обороті і нормативних актах, а також в іншому значенні - як синонім позики (зокрема, короткострокова і довгострокова позики).
З легального визначення договору безоплатного користування видно, що він (як і дарування) може бути консенсуальним і реальним. У першому випадку договір є двостороннім, оскільки обов'язки виникають у кожної зі сторін, у другому - одностороннім (зобов'язаною стороною визнається тільки користувач). Останній зобов'язується повернути річ, якою тимчасово користувався.
Потребує особливого пояснення припис закону, згідно з яким річ повинна бути повернена в тому стані, в якому була отримана, з урахуванням нормального зносу або у стані, що було зазначено у зразку договору позички. Виконання кожної із цих двох умов виключає можливість повернути річ в тому ж самому вигляді, в якому вона була передана користувачу відповідно до зразка договору безоплатного користування. - Предмет
- Предметом договору позички (договору безоплатного користування) є будь-яка річ матеріального світу, яка не втрачає своїх натуральних властивостей в процесі використання. Зокрема, в якості предмета договору безоплатного користування (договору позики) можуть виступати земельні ділянки та інші відокремлені природні об'єкти (наприклад, ділянки лісу чи водні об'єкти), будівлі, споруди та інші види нерухомого майна, підприємства й інші майнові комплекси, обладнання, транспортне засіб і інше рухоме майно.
Законом можуть бути встановлені види майна, здача в безоплатне користування якого не допускається або обмежується. Оскільки здача в безоплатне користування - також елемент обороту, вилучені з обігу речі здаватися в безоплатне користування не можуть, а обмежені в обороті - здаються за умови дотримання встановлених обмежень. - Сторони
- Сторонами в договорі позички є позичкодавець і користувач. В їх ролі, як правило, можуть виступати будь-які суб'єкти цивільного права. Позичкодавець - це власник переданого в користування майна або особа, уповноважена законом або власником майна надавати майно в позичку. Передача майна в безоплатне користування - право всякого власника. Інші власники майна повинні мати спеціальні повноваження на передачу майна в безоплатне користування. Це повноваження повинно бути засноване на законі або на волевиявленні власника. Зокрема, орендар може передати орендоване майно в безоплатне користування лише за згодою орендодавця. Така згода виступає однією з форм волевиявлення власника.
Користувач - це особа, яка отримує майно в безоплатне користування. У ролі користувача може виступати будь-яка особа. Однак у випадках, передбачених законом або самим позичкодавцем, отримувати що-небудь у позичку можуть лише спеціальні суб'єкти. Наприклад, вуз має право надати право користування бібліотекою тільки своїм студентам. - Умови
- Істотними умовами договору безоплатного користування (договору позички) є його предмет і безоплатність. Предмет відноситься до істотних умов будь-якого договору. При відсутності в договорі даних, що дозволяють визначити майно, яке підлягає передачі в позичку, умова про предмет вважається не узгодженою сторонами, а відповідний договір - не укладеним.
В договорі позички (договорі безоплатного користування) сторони повинні домовитися про передачу речі саме у безоплатне користування. Безоплатність користування повинна витікати з назви та умов договору позички, погоджених сторонами. В іншому випадку користування доведеться визнати оплатним, тобто заснованим на договорі оренди.
До додаткових умов договору безоплатного користування (договору позики) належить:
-
Строк договору безоплатного користування. Договір безоплатного користування може бути укладений як на визначений, так і на невизначений термін. Якщо термін безоплатного користування в договорі не зазначено, договір безоплатного користування вважається укладеним на невизначений строк.
-
Умови користування майном визначаються договором, якщо такі умови в договорі не визначено то, відповідно до призначення майна.
-
Якщо користувач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору при відсутності заперечень з боку позичкодавця, договір вважається поновленим на тих самих умовах на невизначений термін.
-
Здійсненні користувачем віддільні поліпшення майна є його власністю, якщо інше не передбачено договором безоплатного користування. Вартість невіддільних поліпшень майна, зроблених користувачем без згоди позичкодавця, відшкодуванню не підлягає, якщо інше не передбачено законом.
-
Користувач зобов'язаний підтримувати річ, отриману у безоплатне користування, у справному стані, включаючи здійснення поточного і капітального ремонту, і нести всі витрати на її утримання, якщо інше не передбачено договором безоплатного користування.
-
Кожна зі сторін має право у будь який час відмовитися від договору позички, укладеного без зазначення строку, сповістивши про це іншу сторону за один місяць, якщо договором не передбачений інший строк повідомлення. Якщо інше не передбачено договором, користувач вправі повсякчас відмовитися від договору, укладеного із зазначенням строку.
-
У разі реорганізації юридичної особи - користувача його права та обов'язки за договором переходять до юридичної особи, що є його правонаступником, якщо інше не передбачено договором.
-
Договір безоплатного користування припиняється у разі смерті фізичної особи - користувача або ліквідації юридичної особи - користувача, якщо інше не передбачено договором.
-
Відсутність у договорі безоплатного користування вищеперелічених додаткових умов договору, не тягне за собою визнання договору позички недійсним.
- Форма
- Форма договору: усна щодо речей побутового призначення між фізичними особами або письмова — між юридичними особами, а також між юридичною та фізичною особою. Крім того, договір позички будівлі, іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладають у формі, яку визначено ст. 793 ЦК, а щодо транспортного засобу, в якому хоча б однією стороною є фізична особа, — у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
|
Договір позички
