Справа № 2-234/10

РІШЕННЯ

Ім’ям України

(заочне)

18 серпня 2010 року                       м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави, у складі:

головуючого – судді                    Литвиненка І.Ю.

при секретарі -                             Єременко Ю.П.,  

за участю представника позивача Гарькавенко А.А., прокурора Батраченко В.В., відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Полтаві цивільну справу за позовом прокурора Глобинського району Полтавської області в інтересах територіальної громади с. Манжелії Глобинського району Полтавської області в особі Манжеліївської сільської ради до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5 та товарної біржі «Міжрегіональна товарна біржа» в особі третейського суду про визнання недійсними та скасування рішень третейського суду, -  

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Глобинського району Полтавської області звернувся до суду із позовом в інтересах територіальної громади с. Манжелії Глобинського району Полтавської області в особі Манжеліївської сільської ради до відповідачів - ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5 та товарної біржі «Міжрегіональна товарна біржа» в особі її третейського суду, про визнання недійсними та скасування рішення постійно діючого третейського суду при товарній біржі «Міжрегіональна товарна біржа» від 23 жовтня 2007 року по справі № 0-2/6 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання дійсним договору купівлі-продажу від 23 жовтня 2007 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, та визнання за ОСОБА_2 права власності на спірне нерухоме майно – незавершене будівництво будинку культури, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1; про визнання недійсними та скасування рішення постійно діючого третейського суду при товарній біржі «Міжрегіональна товарна біржа» від 08 листопада 2007 року по справі № 0-4/14 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про розірвання договору купівлі-продажу від 01 листопада 2007 року, який був укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_5,  та визнання за ОСОБА_2 права власності на спірне нерухоме майно – незавершене будівництво будинку культури, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 2-6, 63-64).  

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішення постійно діючого третейського суду при товарній біржі «Міжрегіональна товарна біржа»: від 23 жовтня 2007 року по справі № 0-2/6, яким за ОСОБА_2 визнано право власності на  незавершене будівництво будинку культури, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, та від 08 листопада 2007 року по справі № 0-4/14, яким за ОСОБА_2 визнано право власності на спірне нерухоме майно – незавершене будівництво будинку культури, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, є незаконними та підлягають скасуванню з наступних підстав. Так, Конституційний Суд України у своєму рішенні № 1-рп від 10 січня 2008 року зазначив, що здійснення третейськими судами функції захисту, передбаченої у абзаці 7 ст.ст. 2, 3 Закону України «Про третейські суди», є не здійснення ними правосуддя, а третейський розгляд спорів сторін у цивільних та господарських правовідносинах, у межах права, визначеного ч. 5 ст. 55 Конституції України. У випадку державної реєстрації прав власності на нерухоме майно на підставі рішення третейського суду, таке рішення не може бути виконане лише сторонами спору, а потребує здійснення певних дій органу державної реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною та здійснюється відповідним органом. Згідно з вимогами ст. 6 Закону України «Про третейські суди», справи, однією зі сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, державна установа, організація чи казенне підприємство, не підвідомчі третейським судам. Згідно з вимогами ст.ст. 234-235 ЦПК України, на розгляд третейського суду не можуть бути передані справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Таким чином, підставою для скасування зазначених рішень, є непідвідомчість справ, по яких було прийнято рішення, третейському суду.  

Крім того, при прийнятті зазначених рішень третейський суд невірно встановив, що на момент підписання договору купівлі-продажу від 23 жовтня 2007 року, власником об’єкту незавершеного будівництво будинку культури, що розташований по  АДРЕСА_1 був ОСОБА_4, а також що на момент підписання договору купівлі-продажу від 01 листопада 2007 року, власником об’єкту незавершеного будівництво будинку культури, що розташований по  АДРЕСА_1 був ОСОБА_2 і вона мали право його продавати. Згідно з вимогами ч. 3 ст. 331 ЦК України, до завершення будівництва (створення майна), особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, яке використовується при будівництві; у разі необхідності особа, яка здійснює будівництво, може укласти договір щодо об’єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою для створення об’єкту нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об’єкта незавершеного будівництва. Таким чином, право власності на це незавершене будівництво повинно бути зареєстроване у БТІ, а при відсутності реєстрації, даними, які підтверджують право власності на незавершене будівництво, можуть бути документи про право власності або користування земельною ділянкою, дозвіл на будівництво або проектно-кошторисна документація. Наявність у сторін цих документів третейським судом не перевірялася, внаслідок чого було прийнято незаконне рішення.   

Власником незавершеного будівництво будинку культури, що розташований по  АДРЕСА_1 та земельної ділянки, яка знаходиться під ним, є територіальна громада с. Манжелії в особі Манжеліївської сільської ради, яка не мала наміру його продавати і тому право власності на нього не зареєстровано у БТІ. З цих підстав звернення ОСОБА_2 до третейського суду здійснено з метою приховати дані про дійсного власника цієї нерухомості, а третейським судом не досліджувалися підстави набуття права власності на будинок ОСОБА_4. та  ОСОБА_2 Внаслідок неправосудних рішень третейських судів відбулося протиправне заволодіння майном, яке будувалося на державні кошти.          

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала, прохала задовольнити у повному обсязі. Пояснення надала аналогічні тексту позовної заяви. Додатково пояснила, що недобудований будинок культури було продано з аукціону виконавчою службою за борги агрофірми «Манжелія», яке є приватним сільськогосподарським підприємством, а тому не мал. відношення до цього будинку. Це підприємство не є правонаступником колгоспу ім. Калініна, який був у с. Манжелія, і який починав будувати клуб, якому Глобинською районною радою виділено земельну ділянку під будівництво клубу. Згідно з чинним законодавством України, цей клуб повинен був перейти, як і інші  об’єкти соціально-культурного призначення, у власність територіальної громади, і повинен був взятий нею на баланс. Однак, для того, щоб взяти його на баланс, треба було провести обов’язкову оцінку його вартості, але на оцінку грошей не було. Тому це незавершене будівництво і залишилося без балансовим, чим і скористалася виконавча служба, продавши його. Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 14 листопада 2008 року, аукціоні торги від 24 вересня 2007 року, на яких продано незавершений будинок культури та протокол цих торгів визнано недійсним. Це рішення оскаржено у апеляційному порядку і ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 01 квітня 2009 року, залишено в силі.    

Прокурор позов підтримала, прохала задовольнити у повному обсязі. Пояснення надала аналогічні тексту позовної заяви та поясненням представника позивача.

Відповідач позов не визнав у повному обсязі. Пояснив, що він вже третій власник цього незавершеного клубу. Він є добросовісним набувачем, а звернутися до третейського  суду його змусив той факт, що не відбулася домовленість із ОСОБА_5 про продаж тому цього будинку. Власником будинку він став за рішенням Октябрського районного суду м. Полтави, який зобов’язав БТІ зареєструвати за ним право власності на незавершене будівництво. Він його не добудовував у зв’язку із скрутним матеріальним становищем, у якому перебуває.

Представник відповідача також позов не визнав у повному обсязі. Пояснення надав аналогічні поясненням відповідача. Додатково пояснив, що голова Манжеліївської сільської ради навмисно не взяла на баланс недобудований будинок культури, який було продано у 2007 році. Також вона вчинила посадовий злочин, підробивши рішення цієї ради, про що свідчить той факт, що рішенні проставлено печатку, яка була виготовлена через 2 роки після його прийняття. Прокурор району на їх звернення про притягнення голови до відповідальності, не реагує.              

Відповідач ОСОБА_4 належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, але до суду не з’явився, письмових заяв та клопотань суду не надав (а.с. 152).

Відповідач ОСОБА_5 також належним чином, шляхом направлення судової повістки рекомендованим поштовим повідомленням, викликався до суду, однак поштові конверти разом із судовими повістками повернуто до суду за закінченням терміну зберігання (а.с. 27, 62, 106, 129, 153-154). Неотримання цим відповідачем конвертів з судовими повістками розцінюється судом, як відмова від отримання судових повісток. Згідно з вимогами ч. 8 ст. 76 ЦПК України, особа, яка відмовилася отримати судову повістку, вважається повідомленою.  

Відповідач - товарна біржа «Міжрегіональна товарна біржа» в особі постійно діючого третейського суду, належним чином, шляхом оголошення у засобах масової інформації, викликана у судове засідання, але її представник до суду не з’явився, письмових заяв та клопотань суду не надав (а.с. 155). До цього цей відповідач належним чином неодноразово був  повідомлений про час та місце розгляду справи, але до суду не з’явився, письмових заяв та клопотань суду не надав (а.с. 38, 60, 98). Потім конверти з рекомендованими поштовими повідомленнями повернулися до суду із зазначенням, що адресат вибув. Судом місце його перебування не встановлено. Систематичні неявки представника цього відповідача у судове засідання та неотримання ним поштового конверту з судовою повісткою після того, як відповідачу достовірно було відомо про те, що у провадженні суду є справа за позовом до нього, розцінюється судом, як відмова відповідача від явки до суду. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, то може вирішувати справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановлювати заочне рішення). Учасники процесу не заперечували проти розгляду справи по суті за відсутності учасників процесу, які не з’явилися у судове засідання. З цих підстав суд, спираючись на норми ст.ст. 169, 224 ЦПК України, розглянув справу у заочному порядку та ухвалив рішення.  

Заслухавши представників сторін, відповідача та прокурора, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.  

Судом встановлено, що рішенням постійно діючого третейського суду при товарній біржі «Міжрегіональна товарна біржа» від 08 листопада 2008 року, повністю задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 – розірвано договір купівлі-продажу від 01 листопада 2007 року, укладений між ним та ОСОБА_5; визнано за ОСОБА_2 право власності на незавершене будівництво будинку культури, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Як зазначено у цьому рішенні, ОСОБА_2 придбав це майно у ОСОБА_4, а той у свою чергу, придбав майно у ОСОБА_7 (а.с. 9-13). Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 14 листопада 2008 року, аукціоні торги від 24 вересня 2007 року, на яких покупцю ОСОБА_7 продано незавершене будівництво будинку культури, що розташоване у с. Манжелії Глобинського району Полтавська області та протокол цих торгів, визнано недійсним (а.с. 44-48) Це рішення оскаржено ВДВС та державною акціонерною компанією «Національна мережа аукціонних центрів» у апеляційному порядку. Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 01 квітня 2009 року рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 14 листопада 2008 року залишено в силі. Підставами, з яких апеляційний суд погодився із прийнятим рішенням, вказано те, що незавершене будівництво будинку культури не підлягало паюванню під час розпаювання КСП ім. Шевченка. Цим КСП яке ним та агрофірмою «Манжелія» будівництво цього будинку культури проводилося за державні кошти, і це майно підлягало безоплатній передачі до комунальної власності. Тому його продаж та придбання ОСОБА_7 вчинено з порушення вимог чинного законодавства (а.с. 41-42).    

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у розгляді справи. Згідно із вимогами ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до вимог ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває повної власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього. Згідно з вимогами п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України, власник майна може витребувати його у добросовісного набувача у разі, якщо майно вибуло з його володіння не з його волі. Нормою ч. 1 ст. 661 ЦК України встановлено, що у разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав. або не міг знати про наявність цих підстав. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Згідно з вимогами ст. 319 ЦПК України, рішення або ухвала апеляційного суду набирають законної сили з моменту їх проголошення.  

З наведених вимог чинного законодавства України та фактичних обставин справи випливає наступне. Судом першої інстанції, яке підтверджено рішенням суду апеляційної інстанції і тому є таким, що набрало законної сили, визнано недійсним аукціоні торги, на яких покупець ОСОБА_7 придбав незавершене будівництво будинку культури. Таким чином усі подальші перепродування цього нерухомого майна є незаконними. З цих підстав рішення постійно діючого третейського суду при товарній біржі «Міжрегіональна товарна біржа» від 08 листопада 2007 року по справі № 0-4/14 підлягає скасуванню. Право ОСОБА_2, який вважає себе законним покупцем, а тому добросовісним набувачем нерухомого майна, на відшкодування завданих йому збитків, може бути реалізовано у відповідності до норм ст. 661 ЦК України.      

Разом з тим, суд не має можливості задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, так як рішення постійно діючого третейського суду при товарній біржі «Міжрегіональна товарна біржа» від 23 жовтня 2007 року по справі № 0-2/6 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання дійсним договору купівлі-продажу від 23 жовтня 2007 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, та визнання за ОСОБА_2 права власності на спірне нерухоме майно – незавершене будівництво будинку культури, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, суду не надано і у судовому засіданні судом не досліджено, пояснення по ньому учасниками процесу не надано.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 16, 388, 661 ЦК України, ст.ст. 3, 15, 30, 60, 74, 88, 169, 208, 212-215, 218, 224, 293, 319 ЦПК України, суд, -  

ВИРІШИВ:

Позов прокурора Глобинського району Полтавської області в інтересах територіальної громади с. Манжелії Глобинського району Полтавської області в особі Манжеліївської сільської ради - задовольнити частково.

Визнати недійсним та скасувати рішення постійно діючого третейського суду при товарній біржі «Міжрегіональна товарна біржа» від 08 листопада 2007 року по справі № 0-4/14 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про розірвання договору купівлі-продажу від 01 листопада 2007 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 та про визнання за ОСОБА_2 права власності на спірне нерухоме майно – незавершений будівництвом будинок культури, що розташований у с. Манжелії Глобинського району Полтавської області.

У задоволенні позовних вимог у іншій частині – відмовити.  

Стягнути у рівних долях із ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5 та товарної біржі «Міжрегіональна товарна біржа» в особі третейського суду судовий збір у сумі 8 гривень 50 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 37 гривень на користь Держави.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції протягом 10 днів зо дня його проголошення особами, що брали участь у судовому засіданні, а особами, які не брали участь у судовому засіданні – протягом 10 днів зо дня отримання ними копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили протягом 10 днів зо дня його проголошення, або протягом 10 днів зо дня отримання його копії, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.  

Заочне рішення може бути переглянуто Октябрським районним судом м. Полтави за заявою відповідачів, яку може бути подано протягом 10 днів зо дня отримання ними копії рішення.

Суддя                                                   І.Ю. Литвиненко