8 липня, о пів на першу ночі, Верховна Рада України 248 картками народних депутатів прийняла у другому читанні та в цілому Закон «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи». Документ передбачає всі ті принципові норми, які так хотів уряд і яких так боявся народ: підвищення пенсійного віку, збільшення страхового стажу, обмеження права працюючих пенсіонерів на перерахунок пенсії, обмеження максимального розміру пенсій і багато іншого. Всі поправки народних депутатів, спрямовані на пом'якшення цих норм, які були підтримані Комітетом з питань пенсіонерів, ветеранів та інвалідів, парламент відхилив.

Удар влади

Пенсійний вік для жінок, народжених після 1 березня 1961 року, підвищено з 55 до 60 років. Тим, хто народився в період з 1 вересня 1956 по 1 березня 1961, підвищення пенсійного віку буде поетапним. Жінки, що народилися з 1 вересня 1956 по 28 лютого 1957, вийдуть на пенсію в 55,5 років, з 1 березня 1957 по 31 серпня 1957 року - в 56 років і так далі аж до жінок, народжених після 1 березня 1961 року.

Крім того, до 1 січня 2015 року жінки зможуть вийти на пенсію в 55 років за наявності стажу не менше 30 років і за умови звільнення з роботи. Але в такому разі їх пенсія буде зменшена на 0,5% за кожен місяць дострокового виходу на пенсію. При цьому якщо така жінка, достроково вийшла на пенсію, працевлаштуватися, то виплата пенсії їй буде припинена.

Страховий стаж, необхідний для призначення пенсії, підвищено з 5 до 15 років. Стаж, необхідний для призначення мінімальної пенсії за віком, буде підвищений для чоловіків з 25 до 35 років, для жінок - з 20 до 30 років.

За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1% розміру пенсії. Особі, яка набула права на пенсію за віком, але по його досягненні виявила бажання працювати і одержувати пенсію з більш пізнього віку, пенсія буде збільшена на 0,5% - за кожний повний місяць страхового стажу на пенсії до 60 місяців, і 0,75 % - після 60 місяців.

Жінкам, які народилися в період з 1 вересня 1956 по 31 грудня 1961, після виходу на пенсію встановлюється підвищення розміру пенсії у розмірі 2,5% за кожні шість місяців більш пізнього виходу на пенсію починаючи з 55 років до досягнення ними 60-річного віку.

Більшість «спеціальних пенсій» - пенсію народного депутата, державного службовця, наукового співробітника, судді - чоловіки зможуть отримати по досягненню 62 років, а жінки - з віку, зазначеного вище. Винятки становитимуть чоловіки, які народилися в період з 1 січня 1953 по 31 грудня 1955 року (тобто ті, кому до пенсії залишилося 2 роки і менше). Для них передбачено поетапне підвищення пенсійного віку - на півроку щороку. До досягнення 62 років, а також у період роботи на зазначених посадах чоловіки матимуть право на отримання «звичайної» пенсії.

Вислуга, необхідна для призначення дострокової пенсії для всіх категорій військовослужбовців, а також прокурорів і слідчих, буде підвищена з 20 до 25 років. Правда, таке підвищення теж розтягнуто в часі: підвищення на півроку щороку. Виплата одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовців зі служби здійснюватиметься тільки за наявності 10 років вислуги.

Для інвалідів старше 32 років вимоги до наявності пенсійного стажу також підвищуються. Якщо раніше після досягнення цього віку їм достатньо було мати 5 років стажу, то тепер вони повинні збільшити його на 15 років, щоб мати можливість отримання пенсії по інвалідності. Так, інвалідам віком від 35 до 37 років необхідно буде мати 6-річний стаж, від 38 до 40 - 7 літній, і так далі по року стажу за два роки віку, поки з 55 років не встановиться вимога про наявності 15 років стажу.

Державна соціальна допомога для осіб, які не мають права на пенсію в силу недосягнення ними зазначених вище умов, буде виплачуватися починаючи з досягнення такими особами 63 років. Раніше такий вік був встановлений тільки для чоловіків. Тепер і для жінок. Втім, для тих, хто народився в період з 31 серпня 1953 по 1 березня 1958, вік, що дозволяє отримувати таку допомогу, збільшуватиметься поступово, аналогічно тому, як буде підвищуватися загальний пенсійний вік для жінок.

Максимальний розмір пенсії обмежений 10 прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб (на сьогодні це 7640 гривень). Правда, при цьому держслужбовцям, народним депутатам, суддям пенсія як і раніше будуть призначатися в розмірі 80% їхньої заробітної плати.

При призначенні пенсії до 2016 року можна буде за базу розрахунку брати 60 місяців не тільки за період після 2000 року, але й до цього часу, за умови документального підтвердження розміру зарплати. Перерахунок пенсії у зв'язку зі збільшенням прожиткового мінімуму буде можливий після звільнення з роботи або припинення підприємницької діяльності. Тобто проводити перерахунок зможуть тільки непрацюючі пенсіонери.

Накопичувальний рівень пенсійної реформи почне свою роботу тільки тоді, коли буде досягнута бездефіцитність роботи Пенсійного фонду. На потреби накопичувальної системи поступово планується перераховувати від 2% до 7% єдиного соціального внеску. Управляти коштами, що перераховуються на ці потреби, будуть недержавні пенсійні фонди.

Відповідь права

Оцінювати такі зміни з точки зору економіки та політики можна по-різному, наводячи аргументи як на користь пенсійної реформи, так і проти неї. Але з точки зору права за великим рахунком оцінка може бути лише одна - ключові положення пенсійної реформи неконституційні. Всі вони суперечать ст. 22 Конституції, згідно з якою при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Як випливає з Рішення КСУ від 11.10.2005 № 8-рп/2005, зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру. Відповідно, звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.

Пенсійна реформа звужує зміст і обсяг конституційного права на пенсію, гарантованого ст. 46 Конституції та чинними зараз законами. Адже за рахунок підвищення пенсійного віку і страхового стажу буде звужуватися коло осіб, які мають право на пенсію, тобто зменшуватися кількісні показники цього права (звуження обсягу прав). Підвищення стажу, в свою чергу, призведе до того, що ті, хто відпрацює 35 років, завтра будуть мати право на більш низьку щодо прожиткового мінімуму пенсію, ніж ті, хто має це право зараз. Відповідно, зменшується якісна характеристика права на пенсію (звуження змісту).

Та що й казати, якщо Конституційний Суд вже неодноразово визнавав неконституційними положення законів, що обмежували право на пенсію та інші соціальні пільги громадян. У Рішенні КСУ від 20.03.2002 № 5-рп/2002 були визнані неконституційними положення Закону «Про Державний бюджет на 2001 рік», що припиняє дію положень законодавчих актів України у частині надання пільг, компенсацій і гарантій, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів. Причина - при підвищенні прожиткового мінімуму рівень соціального забезпечення підвищуватися не буде, а отже, право на соцзабезпечення за своїм змістом звужуватиметься.

У згаданому Рішенні від 11.10.2005 № 8-рп/2005 були визнані неконституційними вже положення Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якими обмежувався максимальний розмір пенсії. У Рішенні від 18.06.2007 № 4-рп/2007 були визнані неконституційними положення Закону «Про Державний бюджет на 2007 рік», що обмежували право працівників суду на пенсійне забезпечення. А в Рішенні від 22.05.2008 № 10-рп/2008 - норми Закону «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», що обмежували пільги «чорнобильців», дітей війни та інших соціальних категорій. Причому в останньому Рішенні було закріплено, що внесення змін і доповнень у правові акти стосовно закріплених в них прав і свобод людини і громадянина КСУ вважає скасуванням або обмеженням цих прав і свобод.

Таким чином, не тільки положення Конституції, а й практика їхнього застосування вказує на те, що всі положення пенсійної реформи, що стосуються підвищення пенсійного віку, підвищення страхового стажу, обмеження максимального розміру пенсії і т. п. є неконституційними. І по суті питання лише в тому, чи зможе чинний склад КСУ, багато в чому підконтрольний нинішній владі, піти проти її волі і визнати очевидне - неконституційність пенсійної реформи. Перший крок для цього - конституційне подання - депутати від опозиції вже зробили. Тепер слово за КСУ.

Якщо він визнає ці норми неконституційними, України зробить серйозний крок до утвердження правової держави, в якому незалежно від волі влади буде надія на перемогу права і закону. Якщо ж ні, про правову, соціально спрямовану Україну як державу, проголошеної в ст. 1 Конституції, можна буде забути. Влада, остаточно переконавшись в тому, що її воля вище права людини, надалі зможе обмежувати не тільки право на пенсію, але й інші права. Спочатку право на житло, на безкоштовну медицину, на безкоштовну освіту, потім - на відпочинок, відпустка, працю і заняття підприємницької діяльності, а в кінці - право на свободу, повагу до гідності і найголовніше - право на життя. Так що зараз на порядку денному не тільки питання підвищення пенсій, але і питання недоторканності закріплених прав людини взагалі.

ВИСНОВОК:

Усі принципові положення пенсійної реформи, як то підвищення пенсійного віку, страхового стажу, обмеження розміру пенсій, є неконституційними. Це підтверджується не тільки тлумаченням норм Конституції, але і попередньою практикою їх застосування. А тому будь-який інший варіант вирішення КСУ, крім визнання цих норм неконституційними, можна розцінювати як крах закріпленого Конституцією принципу непорушності закріплених прав і свобод людини.

Джерело: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/EA002036.html