Бурхливе зростання банківського кредитування, що спостерігався в період 2004-2008 років, призвело до такого ж сплеску на ринку страхування. Логічно, що банки, видаючи кредити, прагнуть зменшити свої ризики, і тому страхування життя і майна є обов'язковою умовою видачі кредиту. Сьогодні, вже трохи оговтавшись після кризи, банки активно відновлюють кредитні лінії, але при цьому в сфері страхування продовжують пропонувати споживачеві "старі граблі"

Безмірна жадібність, як основна властивість українського ділового менталітету, призвела до парадоксальних ситуацій у цій сфері. Що ж ми маємо на сьогодні?

У першу чергу потрібно розуміти, що банк укладає договір страхування як агент страхової компанії. Тобто страхує як би компанія, у якої є на це ліцензія, а банк знаходить їй клієнта, веде "паперову" роботу і отримує за це комісію.

При цьому умовно страхування можна розділити на два види: "класичне" та "схемне". На жаль, частка класичного не перевищує 10%, решта страховок - це метод збільшення кредитного навантаження на споживача. Адже це так зручно - написати в рекламі: "кредит під 12%", а потім страховками і комісіями реально отримати до 80% річних, а іноді навіть більше.

Візьмемо, приміром, іпотечне страхування - пропонована банками страховка в цій сфері те саме, що застрахувати Чорне Море від пожежі. Якщо порівняти вартість нав'язуваної банком страховки і добровільної страховки з таким же внеском, отримаємо цікаву картину: у другому випадку Ви, крім страховки "голих стін", отримаєте і страхування ремонту, і страхування відповідальності, іноді й побутової техніки, а також значно більше страхове покриття . Чому виходить така різниця, зрозуміти просто. Страхова компанія віддає до 60% страхового внеску банку як агенту, при тому, що нормальна світова практика - 20-30% агентських. Тому, укладаючи договір, спочатку гарненько вчитайтеся в умови страхування і враховуйте ці платежі як додаткові витрати по кредиту. Можливо, з ними умови кредиту здадуться не такими вже й "солодкими".

З автострахуванням у нас в країні ситуація ще гірше. Гроші, зібрані по "обов'язковій" автомобільній страховці, яку нав'язує банк, тихо діляться між банком і страховою, не рахуючи "преміальних" окремим співробітникам банку. При цьому необхідний заділ для майбутніх страхових виплат не створюється. І, звичайно ж, співвідношення вартості поліса та умов виплат "обов'язкового" страхування завжди набагато гірше середньої пропозиції по ринку.

Продовжуючи аналізувати вітчизняний ринок банківського страхування, не інакше як "безпрецедентною" можна назвати ситуацію, що склалася в споживчому кредитуванні. Тут агентські відрахування банку страховою компанією становлять до 80%, а часом і більше. Стає не зрозуміло, хто ж, насправді, чий агент? Ситуація парадоксальна і не піддається логічному поясненню. А все тому, що в якийсь момент страхові вирішили піти не по дорозі "роботи з клієнтом", а по дорозі "втюхати, що зможемо".

Резюмуючи все вищесказане, можна дати кілька порад споживачеві.

По-перше, перш ніж узяти кредит, уважно вивчіть умови кредитування, порівнюючи сумарні за рік платежі по кредиту з річним доходом (зазвичай порівнюють щомісячні платежі по кредиту до місячного доходу, що вельми спотворює реальну картину).

По-друге, докладно розпитайте про умови страховки. Слідом за цим проведіть всі обчислення і задайте собі питання: "А чи потрібен мені такий кредит?" або "А чи потрібен мені такий банк?".

І пам'ятайте, що Ваш сумарний щомісячний кредитний платіж не повинен перевищувати 50% від Вашого реального доходу. При цьому не слід плутати зарплату і реальний дохід або, як його ще називають, "чистий грошовий потік", який обчислюється шляхом віднімання постійних щомісячних витрат з місячної зарплати. Інакше кредит з високим ступенем ймовірності може стати непосильною ношею для Вашого бюджету.

Джерело: http://news.ligazakon.ua/news/2011/7/25/46677.htm