Як справедливо зауважив один активний клієнт онлайн-комерції, "в інтернет-магазині можна купити все, крім любові і Вітчизни". І це правда - сьогодні все більше сделок, наприклад як оренда манипулятора здійснюються за допомогою мережі Інтернет. Це швидко, зручно і часто дешевше, ніж в традиційних магазинах. Питання лише в тому, наскільки це безпечно, тобто які є гарантії, що покупець не буде обдурений, купуючи, по суті, "кота в мішку"? Чи поширюється на такі правовідносини дія ЗУ "Про захист прав споживачів"? Відповіді на ці питання можна знайти, ретельно розібравшись, чим регулюється інтернет-торгівля.

Що таке інтернет-торгівля

Як свідчить Вікіпедія (відзначимо, що законодавчого регулювання даної галузі в Україні досі немає), інтернет-магазином є місце у всесвітній системі об'єднаних комп'ютерних мереж, де відбувається прямий продаж товарів споживачеві (юридичній або фізичній особі), враховуючи доставку. При цьому розміщення споживацької інформації, замовлення товару і часто оплата здійснюються там же, в мережі, на сайті інтернет-магазину.

По суті своїй інтернет-магазин мало чим відрізняється від традиційної торговельної точки. Замість торгового залу у такого магазину є сайт, на якому розміщені каталог товарів, прайс-листи, контакти продавця. Всі товари знаходяться на складі, з якого покупець або сам їх забирає, або замовляє доставку поштою / кур'єром. Договір купівлі-продажу оформляється шляхом оформлення замовлення і виставлення рахунку, який може бути сплачений по-різному: післяплатою, готівкою на складі продавця або кур'єру, за допомогою розрахункової картки покупця або електронних грошей. Виходячи з цього, можна зробити однозначний висновок, що торгівлю через Інтернет цілком можна віднести до продажів товарів на замовлення, яка має деякі особливості, закріплені в Правилах продажу товарів на замовлення та поза торговельними або офісними приміщеннями, затверджених наказом Мінекономіки № 103 від 19.04.2007 (далі - Правила № 103).

Якщо керуватися цим документом, інтернет-торгівля має всі характерні риси продажу товарів на замовлення, оскільки в даному випадку споживач укладає договір купівлі-продажу товарів із продавцем на відстані за допомогою засобів дистанційного зв'язку або здійснює їх попереднє замовлення безпосередньо в продавця. До засобів дистанційного зв'язку в цьому контексті п. 1.2. Правил № 103 відносить телекомунікаційні мережі, поштовий зв'язок, телебачення, інформаційні мережі, зокрема Інтернет, які можуть використовуватися для укладення договорів на відстані.

Роль договору тут відіграє замовлення, бланк якого, звичайно, повинен містити всі реквізити, що дозволяють ідентифікувати продавця, а саме: назва суб'єкта господарювання, його код ЄДРПОУ, банківські реквізити, юридична адреса, ІПН, якщо продавець є платником ПДВ. Згідно ж п. 2.4 Правил № 103, бланк замовлення повинен містити наступні дані: назва суб'єкта господарювання; найменування товару; ціну товару (за 1 кг або 100 г, одиницю розфасовки, упаковки, штуку і т. п.); кількість товару; загальну вартість покупки; вартість послуг, що надаються додатково; дату (час) виконання замовлення.

Закон про захист прав споживачів в Мережі

Оскільки покупцем в інтернет-магазині найчастіше є фізична особа, практично всі відносини в цій сфері підпадають під дію норм Цивільного кодексу України і Закону України «Про захист прав споживачів».

Це означає, що, згідно з ч. 2 і 3 ст. 13 названого закону, перед укладенням договорів на відстані продавець (виконавець) повинен надати споживачеві інформацію про найменування продавця (виконавця), його місцезнаходження та порядок прийому претензій; основних характеристиках продукції; ціною, включаючи плату за доставку, та умови оплати; гарантійні зобов'язання та інші послуги, пов'язані з утриманням чи ремонтом продукції; інших умовах поставки або виконання договору; мінімальну тривалість договору, якщо він передбачає періодичні поставки; вартості телекомунікаційних послуг, якщо вона відрізняється від граничного тарифу; періоді прийому пропозицій; порядку розірвання договору. Ця інформація повинна бути надана в письмовому (в т. ч. електронному) вигляді.

Що стосується товарів, придбаних через всесвітню павутину, також застосовується гарантійний термін, протягом якого виробник / продавець приймає на себе зобов'язання з безкоштовного ремонту або заміні продукції у зв'язку з введенням її в обіг. Якщо мова йде про продукцію, споживчі властивості якої можуть з часом погіршуватися, і яка може становити небезпеку для життя, здоров'я, майна споживачів, для неї встановлюється термін придатності, який збігається з гарантійним.

Варто звернути увагу, що, відповідно до ч. 5 ст. 7 закону про захист прав споживачів, якщо на продукцію не встановлені гарантійні строки або строк придатності, споживач має право пред'явити продавцю (виробнику, виконавцю) відповідні вимоги за умови, що недоліки були виявлені протягом двох років. Крім того, не варто забувати, що при виконанні гарантійного ремонту гарантійний термін збільшується на час перебування продукції в ремонті, а при обміні - обчислюється заново від дня обміну.

Виявивши протягом встановленого гарантійного строку недоліки, споживач має право вимагати пропорційного зменшення ціни; безкоштовного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару. При цьому на час ремонту покупцеві на його письмову вимогу надається товар аналогічної марки незалежно від моделі - правда, лише у випадках, якщо покупка входить до затвердженого постановою Кабміну № 172 від 19.03.94 перелік товарів, з яких утворюється обмінний фонд.

Недоліки товару, які споживач по вимагав безкоштовно усунути, повинні бути усунені протягом 14 днів з дати пред'явлення вимоги або, за згодою сторін, протягом іншого терміну.

Особливості обміну та повернення товару

У разі виявлення протягом гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач має право вимагати розірвання договору та повернення сплачених за товар грошей; заміни товару на такий же або на аналогічний з числа наявних у продавця (виробника).

При наявності товару вимога споживача про його заміну підлягає негайному задоволенню, а в разі потреби перевірити якість товару - протягом 14 днів або за домовленістю сторін. А якщо товару немає, така вимога повинна бути задоволена протягом 2 місяців з моменту звернення споживача. Якщо ж аналогічного товару у продавця немає і не буде, споживач має право розірвати договір і повернути свої гроші. До речі, якщо ціна на товар до цього моменту виросла, розрахунки зі споживачем здійснюються, враховуючи його вартість на час заявлення відповідної вимоги, а в разі зниження ціни - по вартості товару на час купівлі. Тобто закон в даному випадку на стороні споживача.

До договору купівлі-продажу в сфері інтернет-торгівлі також застосовуються положення, передбачені ч. 5-9 ст. 12 ЗУ "Про захист прав споживачів". У разі розірвання такого договору обов'язок покупця (споживача) щодо збереження продукції припиняється після закінчення 60 днів після її отримання. Якщо продавець (виконавець) не вживає заходів для повернення продукції протягом зазначеного періоду, така продукція переходить у власність покупця (споживача) без виникнення зобов'язання з оплати її вартості.

При розірванні договору в порядку, встановленому ст. 13 названого закону і Правилами № 103, можна повернути товар продавцеві. Але ч. 5 ст. 13 Закону передбачено випадки, коли розірвати договір і повернути товар можна. Споживач не має права розірвати укладений на відстані договір, якщо він, наприклад, стосується виготовлення або переробки товару на замовлення споживача, тобто якщо товар не може бути проданий іншим особам або може бути проданий лише з істотними фінансовими втратами для продавця (виконавця) . Також не можна розірвати договір і відмовитися від товару, якщо споживач відкрив аудіо-чи відеокасету або інший носій комп'ютерного забезпечення, які постачаються запечатаними; якщо договір стосується доставки періодичних видань, лотерей чи інших азартних ігор.

У підсумку необхідно зазначити, що договір купівлі-продажу через Інтернет є підвидом традиційного договору купівлі-продажу, і на нього повністю і без винятку поширюються норми законодавства про захист прав споживачів. Питання лише в тому, що найчастіше на накладних (рахунках) не вказуються повні реквізити інтернет-магазинів, що призводить до неможливості повноцінного захисту прав споживачів. Саме ця обставина і є основним стримуючим фактором для багатьох покупців.

Nota bene
Обов'язково збережіть чек!

Найчастіше, купуючи речі дистанційно, споживачі не замислюються про те, як зв'язатися з магазином, якщо покупка не задовольнить вимог. Тим часом інтернет-магазин, як і будь-який інший, повинен мати юридичну адресу. На сайті магазина повинен бути зазначений і номер телефону, причому не тільки мобільний, але і стаціонарний. Якщо на інтернет-сторінці виявився тільки адресу електронної пошти, вам відповів автовідповідач або оператор говорить непереконливо - від покупки краще відмовитися. Крім того, на сайті повинні бути прописані умови доставки. Покупка повинна оплачуватися лише після її отримання, перевірки на наявність всіх предметів і відсутність шлюбу. В іншому випадку, оплативши товар заздалегідь, ви ризикуєте залишитися без грошей і без покупки. Не соромтеся перевірити термін служби купується речі і правильність заповнення гарантійного талона. Крім того, не забудьте взяти чек, в якому мають бути вказані назва товару, сума, продавець, його адреса та ідентифікаційний код (90% інтернет-продавців - ФОП).

У разі ж, якщо товар вам не підійшов, а обміняти його не вдалося, постарайтеся докласти всіх зусиль, щоб отримати письмову відмову від представника онлайн-магазина. Якщо після розірвання договору недобросовісний продавець не поспішає повернути сплачені за продукцію кошти, споживачеві виплачується неустойка в розмірі 1% вартості продукції за кожний день затримки повернення грошей (ч. 9 ст. 12 і ч. 7 ст. 13 закону "Про захист прав споживачів" ). Вартість товару і неустойку можна стягнути через суд. Також на несумлінного продавця може бути накладено адмінштраф на підставі скарги до місцевого органу захисту прав споживачів. Доказами правопорушення будуть лист з відмовою і чек.

За матеріалами: Анна ВОЄВОДІНА | Судово-юридична газета | http://sug.kiev.ua