Визначення місця проживання дитини
Під час розірвання шлюбу або роздільного проживання подружжя, що мають спільних неповнолітніх дітей, виникає безліч питань, від яких залежить майбутнє дітей (дитини).
Першочерговим і, безумовно, найбільш важливим питанням є визначення місця проживання дитини, від вирішення якого будуть залежати всі інші спори, наприклад, про визначення порядку спілкування з дитиною батьків, що проживають окремо.
Найбільш безболісним способом вирішення питання про визначення місця проживання дитини є укладення батьками мирової угоди, із зазначенням, з ким із них буде проживати дитина.
Якщо ж батькам не вдається мирно вирішити дане питання, вони можуть звернутися до суду.
Спори про місце проживання дитини розглядаються районними (міськими) судами і найчастіше це відбувається в процесі про розірвання шлюбу. Однак бувають випадки, коли подружжя визначають з ким із них буде проживати дитина, коли вони фактично не проживають разом, але й не хочуть офіційно розлучатися.
При цьому, суд, враховуючи важливість та складність подібних справ, повинен врахувати безліч обставин, від яких залежить доля дітей:
- Прив'язаність дитини до кожного з батьків;
- Вік дитини;
- Прив'язаність дитини до своїх братів і сестер;
- Моральні та інші якості батьків;
- Відносини, що існують між кожним з батьків і дитиною (скільки часу батько проводив і готовий проводити з дитиною, яке загальне коло інтересів батька та дитини, наскільки дитина радіє приходу батька та сумує без нього, а також інші фактори);
- Можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.
Даний перелік не є вичерпним і може бути розширений судом з урахуванням індивідуальних особливостей даної справи.
Сімейне право закріплює в обов'язковому порядку, що місце проживання дитини визначається тільки виходячи з її інтересів.