Для людей, які не мають прямого відношення до права та правозастосування, юридичні питання - це щось далеке, та ніби непотрібне. Але на жаль, рано чи пізно, майже кожна особа може зіштовхнутися з необхідністю відстояти свої права у суді.

Є базові знання, котрі будуть корисні кожному громадянину. До таких можна віднести вміння правильно оформлювати позовну заяву.

Позов чи позовна заява – це документ, з яким позивач звертається до суду у формі, яка встановлена чинними процесуальними нормами. Цей документ має містити чітко визначену вимогу щодо захисту права чи інтересу позивача.

Перше, що треба з’ясувати для себе особі – що ж таке процесуальні норми. Загалом, усе право можна поділити на матеріальне та процесуальне. Матеріальне право – це ті фактичні норми, які визначають склади злочинів, правопорушень, дозволів, тощо. Процесуальне право, насамперед окреслює те, яким чином матеріальні норми будуть втілені в життя; як буде працювати суд; як мають оформлюватися ті чи інші документи, та в який строк вони мають бути опрацьовані, тощо.

Існує безліч класифікацій позовних заяв, але на практиці використовується лише одна – суб'єктна. За суб’єктною класифікацією позовні заяви поділяються на:

• Цивільні;
• Господарські;
• Адміністративні;
• Кримінальні.

У першій інстанції цивільні та кримінальні позови розглядають місцеві загальні суди, адміністративні позови – окружні адміністративні суди, а господарські позови, відповідно, господарські суди.

Що має бути зазначено у позовній заяві?

В першу чергу у позовній заяві зазначається, до якого суду подається цей позов. Ця інформація пишеться на самому верху сторінки, у правому верхньому кутку. Обов’язково вказується повна назва установи. Її можна уточнити на офіційному сайті судової влади України.

Наступним рядком, вже по центру, вказується найменування (для юридичних осіб) чи повне прізвище, ім’я та по батькові (для фізичних осіб) у називному відмінку.

Нижче вказується місцеперебування юридичної особи чи місце фактичного проживання фізичної особи. Не плутайте місце реєстрації та місце фактичного проживання – вказувати потрібно саме другу адресу, адже на неї будуть надсилатися повістки.

На наступному кроці потрібно вказати ті самі дані, але вже актуальні для відповідача.

Далі, якщо позов можна оцінити (якщо була завдана конкретна матеріальна шкода), тоді вказується його сума.

Лише після оформлення такої «шапки» пишеться сама «тема» позову, наприклад: «позовна заява про стягнення аліментів на утримання матері дитини». Назва пишеться посередині листа.

Далі викладаються фактичні обставини спору, без оціночних суджень. Позивач обґрунтовує, на яких підставах він вважає, що позовна заява має бути прийнята до розгляду у судовому порядку.

Наступним пунктом зазначаються докази, які можуть підтвердити позовну заяву та необхідність її судового розгляду, та надається економічно та соціально обґрунтований розрахунок сум, які будуть стягуватися чи оскаржуватись.

Після цього, позивач має чітко окреслити свої позовні вимоги. Якщо відповідачів декілька – зміст вимог до кожного з них визначається окремо. Позовні вимоги перелічуються після слова «Прошу», яке слугує «шапкою» цього нумерованого списку.

Після слова «Додатки», вказуються документи та копії документів, які прикріплені до позовної заяви.

Наприкінці позивач має зазначити дату та залишити свій особистий підпис.

За матеріалами http://pozovna.in.ua/