Діяльність охоронних підприємств обмежать жорсткими рамками закону 

Питання про необхідність врегулювання ринку охорони та безпеки на Україні піднімалося не раз, але тільки зараз цей пробіл у законодавстві вирішили заповнити. 8 вересня 2011 парламент прийняв Закон України "Про охоронну діяльність" та направив його на підпис Президенту України.

На сьогоднішній день порядок надання охоронних послуг регламентується Законом України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності". Допускається створення приватних охоронних структур в будь-якій організаційно-правовій формі, які надають свої послуги виключно на основі письмових договорів. Разом з тим законодавством не конкретизовано перелік цих послуг, а також процедура використання ними технічних засобів.

В умовах відсутності контролю з боку держави ринок охоронних послуг перетворився на стихійний. Величезна кількість фірм надають "продукт" низької якості і нерідко приймають участь у фізичному захопленні майна суб'єктів господарської діяльності, так званому "рейдерстві". При цьому в інших країнах цю проблему вже давно вирішили. У Польщі, Латвії, Казахстані, Молдові, Російській Федерації такі закони успішно функціонують, причому закон "Про приватну детективну і охоронну діяльність в Російській Федерації" був прийнятий ще в 1992 році.

Камінь спотикання

Спроби врегулювати правові та економічні засади здійснення охоронної діяльності українським парламентом робилися неодноразово. Зокрема, в 2004 році законопроект "Про охоронну діяльність" (№ 1241), внесений народними депутатами України Олександром Бандуркою, Володимиром Мойсиком і Василем Бартківа, був підготовлений до другого читання, але так і не набрав необхідної кількості голосів у парламенті. Роком пізніше відбувся розгляд у першому читанні пакету законопроектів "Про службу безпеки суб'єктів господарювання та інших юридичних осіб" (№ 5738), "Про охоронну діяльність" (№ 5739), внесених народними депутатами України Миколою Оніщуком, Василем Онопенко та Юрієм Кармазіним. Але і ці ініціативи в сесійній залі парламенту не підтримали.

На переконання Юрія Кармазіна, такий закон вже давно мав з'явитися на Україні, але бажання Міністерства внутрішніх справ бути монополістом на ринку охорони та безпеки зводило всі ініціативи нанівець. І, незважаючи на те, що в нинішньому, ще не підписаному Президентом України, законі потенційні преференції для Державної служби охорони (ДСО) при МВС зберігаються, врегулювати діяльність охоронних структур на законодавчому рівні, на думку пана Кармазіна, все ж треба. 

В питанні необхідності чіткого врегулювання охоронних послуг на договірній основі солідарний з ним і перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Володимир Олійник. Щодо надання преференцій ДСО пан Олійник зазначає, що ця служба повинна мати певні переваги, оскільки рівень її технічного оснащення значно вище, ніж в інших. Згідно з чинним законодавством, тільки ДСО має право використовувати бойову зброю. При цьому Володимир Олійник прогнозує, що вже через деякий час всі представники цього сегменту ринку будуть в рівних умовах: приватні охоронні структури зможуть отримати право поповнити свій арсенал спеціальних засобів захисту. "Це всього лише перехідний етап, і до нього потрібно ставитися з розумінням", - говорить пан Олійник.

Зі знаком якості

Правда, і на перехідному етапі у народних обранців виникали труднощі. Законопроект про охоронну діяльність (№ 4824), внесений народними депутатами України Володимиром Малишевим, Василем Грицаком, Валерієм Бевзом, Олегом Новіковим і Олександр Буджерак, був прийнятий парламентом за основу ще в 2009 році, після чого був підготовлений до другого читання і кілька разів виносився в сесійний зал, але так і не був схвалений. За словами Володимира Малишева, Комітет Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності над текстом законопроекту працював більше року.

Закон України "Про охоронну діяльність" визначає правові та організаційні принципи надання охоронних послуг на договірній основі, а також загальні принципи взаємодії суб'єктів охоронної діяльності з правоохоронними органами. "Ми чітко розмежували повноваження приватних охоронних структур та правоохоронних органів", - говорить пан Малишев. При цьому встановлено державне регулювання у сфері охоронної діяльності. Відповідно до закону, органами державного регулювання у сфері охоронної діяльності є Кабінет Міністрів України, а також центральний орган виконавчої влади у сфері охоронної діяльності.

Законом також передбачено ліцензування охоронної діяльності, що здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності". У разі анулювання ліцензії суб'єкта охоронної діяльності видача нової ліцензії йому та створення ним або його засновником нового суб'єкта господарювання допускається не раніше, ніж через рік після анулювання такої ліцензії.

Законодавчий акт визначає і застосування в охоронній діяльності фізичної сили, спеціальних засобів, а також встановлює чіткі заборони, зокрема, здійснювати заходи щодо виконання судових рішень, втручатися в індивідуальні чи колективні трудові спори, чинити опір діям компетентних властей з відновлення правопорядку і ін. "Лейтмотивом цього закону є те, що охоронним структурам категорично забороняється участь в "рейдерських" захопленнях підприємств ", - зазначає Володимир Малишев.

На його думку, одна з головних цілей цього закону - гарантувати високу якість надання охоронних послуг.

Захисна реакція

Законодавчих інструкцій з нетерпінням чекали і представники приватних охоронних структур. На думку директора охоронної фірми "Сіріус" Ігоря Ніколаєнка, прийняти закон, який регламентує і регулює діяльність охоронних структур, необхідно. "Потрібно чітко розуміти, що можна робити, а чого робити не можна", - говорить він.

У тому, що підписання цього закону Президентом Україна зробить діяльність величезного сегмента ринку законною, переконаний і президент громадської організації "Українська федерація професіоналів безпеки" (УФПБ) Сергій Шабовта: "На українському ринку ми працюємо 15 років, і щоразу з жахом розуміємо, що в будь-якій ситуації можливі казуси: втрутися охоронець в якійсь конфлікт, його дії можна розцінювати як незаконні ". За його спостереженнями, текст законопроекту в процесі підготовки до другого читання був істотно змінений. "Були зняті механізми міліцейського нагляду і тиску на ринок, і, в підсумку, ми отримали достатньо збалансований документ", - стверджує він.

При цьому пан Шабовта зазначає, що однієї проблеми цей закон так і не вирішив. Мова йде про необхідність поставити ДСО в один ряд з іншими операторами ринку. На його думку, існування постанови Кабінету Міністрів № 615 від 10 серпня 1993 року "Про заходи вдосконалення охорони об'єктів державної та інших форм власності", яке в порушення антимонопольного законодавства містить перелік об'єктів, що підлягають охороні виключно ДСО, є "найбільшим парадоксом".

Голова Одеського регіонального відділення УФПБ Юрій Єрмаков, коментуючи цей закон, стверджує: "Оскільки міліція є" озброєним органом виконавчої влади ", відповідно вона не може бути суб'єктом охоронної діяльності і надавати послуги з охорони власності. Але тепер цей "обов'язок" передбачений не тільки в законі "Про міліцію", але він з'явився і в законі "Про охоронну діяльність". За прогнозами пана Єрмакова, хоча сфера дії цього закону і буде поширюватися на ДСО, вона як не отримувала ліцензію, так і надалі цього робити не планує. А це, за його словами, порушення Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності".

У свою чергу начальник відділення правового забезпечення Департаменту ДСО В'ячеслав Просянюк зазначає, що закон "Про охоронну діяльність" є базовим для всіх суб'єктів господарювання, і, звичайно, сфера його дії поширюється на підрозділи ДСО. "В цілому закон виробляє позитивне враження, і ми, як і більшість учасників ринку, чекаємо кардинальних змін, які нададуть можливість споживачам отримувати якісні послуги охорони", - відзначає пан Просянюк.

Правда, про якісні зміни в цьому сегменті ринку можна буде говорити не раніше, ніж через 6 місяців з моменту опублікування цього закону.

Ольга КІРІЄНКО | Юридична практика № 39, 6 жовтня 2011 | http://www.yurpractika.com/